У мережі розгорівся скандал через мільйонні витрати України на фінансування досліджень Антарктиди. Основний аргумент противників можна звести до того, «чому за ці гроші не можна закупити дрони». У Національному антарктичному науковому центрі пояснили, що кошти, виділені на діяльність станції «Академік Вернадський», не можна спрямувати на військові потреби: програма фінансується з тієї частини державного бюджету, яка передбачена на гуманітарні витрати, і наповнюється вона за рахунок міжнародних партнерів. Україна проводить власні дослідження в Антарктиді з 1996 року, коли отримала від Великої Британії станцію «Фарадей» (перейменовану на «Академік Вернадський»). Скільки грошей іде на це з бюджету (з 2011 року) – на інфографіці «Слово і діло».
UPD. У кінці тексту додано пояснення Національного антарктичного наукового центру щодо фінансування у 2023-2024 роках.
Станція «Академік Вернадський» розташована на мисі Марина острова Галіндез, за сім кілометрів від західного узбережжя Антарктичного півострова. З моменту підняття прапора України над станцією 6 лютого 1996 року там побували вже 29 антарктичних експедицій (29-та прибула на станцію в березні).
Дослідження Антарктиди на станції – геофізичні, метеорологічні та біологічні – проводяться в рамках державної цільової науково-технічної програми, у грудні 2023-го уряд продовжив її до 2025 року. Програмою передбачено виконання 93 наукових заходів для реалізації 20 глобальних наукових завдань із семи напрямків.
Як розповіли в Національному антарктичному науковому центрі, деякі геофізичні та метеорологічні спостереження на українській станції є найтривалішими у всій Антарктиці: кліматичні ведуться щодня з 1947 року, магнітного поля Землі – з 1954, рівня озону в атмосфері – з 1957. Їхня цінність саме в безперервності – тому, в тому числі, станція продовжила роботу, незважаючи на повномасштабну війну.
Але наявність своєї станції у регіоні має не лише наукову цінність. З 1992 року Україна є учасником Договору про Антарктику, а з 2004-го наша країна набула статусу Консультативної сторони договору і таким чином увійшла до списку з близько трьох десятків держав, які мають право голосу та вето при міжнародних рішеннях щодо Антарктиди. Це в майбутньому дозволить претендувати на частину стратегічних ресурсів континенту. А зараз Україна має квоти на вилов риби та криля у водах Антарктики.
На станцію «Академік Вернадський» із держбюджету виділяли:
- у 2011 році – 20,8 млн гривень (витратили 20,9 млн);
- у 2012 році – 21,3 млн гривень (витратили 21,2 млн);
- у 2013 році – 24,6 млн гривень (витратили 24,5 млн);
- у 2014 році – 23,9 млн гривень (усі використали);
- у 2015 році – 42,5 млн гривень (витратили 46,6 млн);
- у 2016 році – 49 млн гривень (витратили 54,4 млн);
- у 2017 році – 59 млн гривень (усі використали);
- у 2018 році – 110,1 млн гривень (використали 100,1 млн);
- у 2019 році – 60,3 млн гривень (витратили 60,2 млн);
- у 2020 році – 144,1 млн гривень (витратили 144 млн) – у НАНЦ зазначили, що цього року розпочалася модернізація станції «Академік Вернадський»;
- у 2021 році – 128,5 млн гривень (витратили 372,5 млн) – у тому році виділяли кошти на купівлю криголаму «Ноосфера»;
- у 2022 році – 284 млн гривень (витратили 283,2 млн);
- у 2023 році – 591,9 млн гривень (витратили 590,3 млн).
На поточний рік у програмі передбачено 557,6 млн гривень витрат на станцію в Антарктиді.
У Національному антарктичному науковому центрі пояснили «Слово і діло» розмір фінансування діяльності станції у 2023-2024 роках: «У нас більша частина видатків відбувається в доларах, і від цього дуже залежить бюджет. Курс долара до повномасштабної війни і після (її початку – ред.) – дуже відрізняється. І збільшення бюджету на 2023-2024 роки викликано саме цим».
Тому, додали у НАНЦ, фінансування «по суті лишилося на тому ж рівні».
Нагадаємо, «Слово і діло» вирішило вивчити, скільки коштів із держбюджету виділяється Національному фонду досліджень, а також Національній академії наук та вишам, які також займаються науковими дослідженнями.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»