Наступ російських військ на півночі Харківської області породив безліч дискусій про те, чи були в регіоні належним чином облаштовані фортифікаційні споруди, на які уряд виділяє мільярди гривень. У Міноборони пояснили, що в області збудовано три лінії оборони і перша знаходиться на певній відстані від кордону, оскільки на самому кордоні облаштувати її неможливо через обстріли. Президент Володимир Зеленський також підтвердив, що окупанти до «бетонної лінії оборони» не дійшли. Оскільки тема фортифікацій, масштабне будівництво яких розпочалося у грудні, дуже чутлива для суспільства, «Слово і діло» вирішило розібратися, як влаштований процес зведення.
Станом на лютий, за даними міністра оборони Рустема Умєрова, довжина лінії фронту в Україні становила 3200 кілометрів, а інтенсивні бойові дії велися на протяжності 1200 кілометрів.
У березні президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна будує три смуги оборони завдовжки 2 тисячі кілометрів.
Три лінії оборони, як правило, виглядають так. Перша лінія розташована найближче до лінії вогню, там найбільше мінних та фугасних загороджень – мета тут зупинити чи сповільнити рух противника. Друга лінія вважається основною: на ній сконцентровані окопи, опорні пункти та основні ресурси. Завдання третьої лінії оборони забезпечити першу та другу всім необхідним.
Рішення збудувати фортифікаційні споруди приймається Генеральним штабом ЗСУ шляхом погодження пропозицій військового командування на місцях.
Державними замовниками будівництва, які можуть закуповувати товари, роботи та послуги для будівництва військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд, є Міноборони, Державна спеціальна служба транспорту, обласні та районні військові адміністрації, Київська МВА, військові адміністрації населених пунктів.
Договір на будівництво споруд затверджують Міноборони, обласні, Київська міська військова адміністрація, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури. Проєктна документація будівництва також має бути погоджена з військовим командуванням, яке відповідає за територію.
Державні замовники мають забезпечити укладання договорів за найбільш економічно вигідними цінами, контролювати матеріально-технічне, фінансове та соціально-побутове забезпечення під час будівництва, контролювати його якість.
Приймають, утримують та обслуговують фортифікаційні споруди ОВА, РВА та Київська МВА.
Нагадаємо, що ще відомо про будівництво фортифікацій цього року можна дізнатися з інфографіки «Слово і діло».
Верховна рада створила ТСК з питань використання коштів, спрямованих на облаштування фортифікаційних споруд та інженерних загороджень, а також на виготовлення та закупівлю безпілотників.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»