Більшість країн прохолодно зустріли заяву президента Франції Еммануеля Макрона щодо можливої відправки сухопутних військ в Україну. Але після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США дискусія про західні війська, цього разу у складі іноземної миротворчої операції, знову активізувалася. Як писали різні ЗМІ, ідея полягає у створенні миротворчої місії – коаліції з кількох європейських країн – яка контролювала б можливе припинення вогню в Україні та встановлену лінію розмежування.
Для реалізації такого сценарію, звісно, необхідно спочатку досягти угоди про припинення бойових дій із росією. Оскільки таких переговорів Україна наразі не веде і не збирається, багато країн вважають обговорення миротворчої місії передчасним. Але деякі вже допустили, що це можливо.
«Слово і діло» розібралося, які країни та яку позицію щодо миротворців публічно озвучили.
Президент України Володимир Зеленський, який цими днями зустрічається з лідерами Євросоюзу та НАТО, допустив обговорення розгортання іноземних миротворчих сил.
Раніше віцепрем'єрка Ольга Стефанішина підтверджувала, що Україна готова говорити про розміщення західних військ на своїй території: «Україна готова говорити про все, що працює».
Ініціатором обговорення розміщення військ є Еммануель Макрон. Таким чином, він потенційно готовий відправити французьких військових в Україну у складі миротворчої місії. «Радіо Свобода» писало, що Франція обговорювала розміщення військ на лінії розмежування з Великою Британією, але Лондон публічно свою позицію не озвучив.
Також Макрон обговорював миротворців із Польщею. Однак прем'єр-міністр Дональд Туск під час спільного брифінгу з президентом Франції заявив, що його країна не планує відправляти війська.
«Хочу покінчити зі спекуляціями про присутність військ тієї чи іншої країни в Україні після досягнення перемир'я, припинення вогню або миру. Рішення щодо дій Польщі будуть ухвалюватися у Варшаві й тільки у Варшаві», – зазначив він.
Пізніше він пояснив свою позицію тим, що Польща через війну «несе найбільший тягар серед усіх європейських країн»: «Саме Польща є найбільшим, ключовим хабом допомоги для України. Тому всі наші партнери повинні це враховувати. Польща – це країна, яка потребує повної підтримки та співпраці для безпеки польського кордону».
Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив про готовність країни приєднатися до потенційної миротворчої місії в Україні. Водночас міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні вважає це обговорення передчасним.
У Німеччині немає однозначної позиції щодо цього питання. Глава МЗС Анналена Бербок допустила участь німецьких військових у забезпеченні миру в Україні у випадку припинення вогню.
Міністр оборони Борис Пісторіус заявив, що обговорення миротворчої місії передчасне, оскільки немає ні переговорів, ні припинення вогню. Однак він допускає, що Німеччина відіграватиме певну роль у забезпеченні майбутньої угоди. При цьому Пісторіус вважає, що для розміщення миротворців потрібна згода як України, так і росії.
Канцлер Олаф Шольц, у свою чергу, відкинув можливість відправки німецьких військ в Україну.
Міністр закордонних справ Нідерландів Каспар Велдкамп вважає, що рано «спекулювати» на темі миротворців. Водночас міністр оборони Рубен Брекельманс допустив, що Євросоюз може відправити миротворчу місію в Україну: участь Нідерландів, за його словами, залежатиме від умов.
Нагадаємо, видання Wall Street Journal повідомляло, що Дональд Трамп запропонував розміщення європейських військ на території України для моніторингу дотримання режиму припинення вогню.
З інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, скільки багатосторонніх миротворчих місій відбувалося у світі у 2022-2023 роках.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»