Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала арешт часток матері та колишньої дружини народного депутата Віктора Бондаря в шести приватних компанія.
Таке рішення 28 лютого ухвалила АП ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
Як вказується, 13 лютого антикорупційний суд наклав арешт на наступне майно Бондаря, його матері та колишньої дружини: житловий будинок площею 611,4 квадратних метри із земельною ділянкою в Гостомелі, Київської області; квартиру в Одесі площею 77,7 кв. м; частки у статутних капіталах ТОВ «БУДІНФОРМ» (2 695 000 грн), ТОВ «ВП «УКРКАБЕЛЬ» (5 332 800 грн), ТОВ «ТД «УКРКАБЕЛЬ-КИЇВ» (71 400 грн), ТОВ «КАБЕЛЬНІ НОВИНИ» (33 340 грн), ТОВ «НВП «УКРКОЛЬОРМЕТ» (1 333 200 грн), ТОВ «Проектно-монтажне підприємство» «УКРКАБЕЛЬ» (999 900 грн), ТОВ «УКРКАБЕЛЬ АВТО» (666 800 грн) та автомобіль Zeekr 001.
Суд скасував арешт корпоративних прав матері та колишньої дружини Бондаря у ТОВ «ВП «УКРКАБЕЛЬ», ТОВ «ТД «УКРКАБЕЛЬ-КИЇВ», ТОВ «КАБЕЛЬНІ НОВИНИ», ТОВ «НВП «УКРКОЛЬОРМЕТ», ТОВ «Проектно-монтажне підприємство» «УКРКАБЕЛЬ», ТОВ «УКРКАБЕЛЬ АВТО» і автомобіля Zeekr 001.
«Апеляційні скарги представників власників майна адвокатів задовольнити. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 лютого 2025 року в частині арешту майна (Бондар Тетяни Миколаївни і Бондар Галини Степанівни – ред.) – скасувати, та постановити в цій частині нову, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива про арешт майна», – йдеться в рішенні.
Рішення ухвалила колегія суддів у складі: головуючий Ігор Панаід; судді Віктор Панкулич і Дмитро Михайленко. Одночасно у справі є окрема думка одного з суддів, який вважає, що арешт на все майно було накладено обґрунтовано.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру нардепу Бондарю. За версією слідства, підозрюваний нардеп Бондар та підприємець Володимир Котляр розробили схему, яка передбачала постачання продукції УЗ за завищеними цінами. Для цього вступили у змову з членами організованої групи, яка була своєрідним «бек-офісом» товариства, неформально контролювала його діяльність та за певний відсоток від суми закупівель могла забезпечити перемогу «потрібних» компаній у тендерах УЗ.
Протягом 2021-2022 років УЗ уклала договори з підконтрольними підприємцю компаніями, які здійснили постачання продукції за цінами, вище ринкових. Унаслідок реалізації схеми Укрзалізниця зазнала збитків на суму понад 140 млн грн.
Раніше НАБУ і САП повідомили про підозру працівнику СБУ Артему Шилу.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»