Вищий антикорупційний суд повернув закордонний паспорт, але продовжив до 11 травня строку дії решти обов'язків, покладених на підприємця Романа Коваля. НАБУ і САП підозрюють його в організації заволодіння понад 62 млн грн під час закупівлі Держспецзв'язку, де одним з підозрюваних є колишній голова служби Юрій Щиголь.
Таке рішення 11 березня ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
Як відомо, антикорупційний суд узяв під варту організатора справи колишнього голови Держспецзв'язку Юрія Щиголя підприємця Романа Коваля. На нього поклали наступні обов'язки: прибувати на кожну вимогу; не відлучатися за межі України без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування зі свідками та здати на зберігання закордонні паспорти.
Прокурор САП в черговий раз просив продовжити їхню дію ще на два місяці. Втім суддя вирішила повернути Ковалю закордонний паспорт, оскільки це нібито перешкоджає укладенню зовнішньоекономічних контрактів з його боку. Водночас на підозрюваного досі покладено обов'язок не відлучатися за межі України без дозволу.
«Клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного (Коваля – ред.), задовольнити частково. Продовжити підозрюваному на два місяці – до 11 травня 2025 року, строк дії обов'язків», – ідеться в рішенні.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру голові Держспецзв'язку Юрію Щиголю, його заступнику та іншим у заволодінні державними коштами у сумі понад 62 млн грн. За версією слідства, у 2020 році власник групи компаній у змові із керівництвом Держспецзв'язку розробили схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладнання та програмного забезпечення. Для цього залучили дві підконтрольні компанії, а закупівлю засекретили, аби уникнути відкритих торгів та забезпечити їх перемогу. З цими компаніями підпорядковане Держспецзв'язку держпідприємство уклало договори на постачання відповідного програмного забезпечення та послуг та перерахувало у 2021-2022 років кошти у сумі понад 285 млн грн.
Проте реальна вартість програмного забезпечення, яке компанії придбали в іноземного виробника, становила 223 млн грн, а різницею у понад 62 млн грн і заволоділи учасники злочину. Ці кошти вивели на рахунки підконтрольних компаній за кордоном з метою легалізації та розподілення між членами організованої групи.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»