У четвер, 21 травня, у Латвії лунала повітряна тривога через появу у небі країни невідомого безпілотника. У повітря було піднято винищувачі. Цю загрозу можна пов’язувати і з діями російської федерації, яка за багатьма ознаками може планувати агресивні дії проти країн Балтії, що є членами НАТО. Тож наважиться путін напасти на Альянс чи ні? Які є аргументи «за» і які — «проти»?
Повітряна тривога через появу у небі Латвії невідомих безпілотників лунає у країні третій день поспіль. У повітря країни було піднято винищувачі НАТО. Інформації про те, чий це був безпілотник, станом на першу половину дня 21 травня не надходило. Траплялося, що у небо балтійських країн залітали й українські БПЛА, які наша країна спрямовувала на російські об’єкти, розташовані поблизу кордонів з Латвією, Литвою, Естонією й навіть Фінляндією.
Ці БПЛА відхилялися від курсу під впливом російської системи РЕБ. Зокрема, 19 травня румунські винищувачі F-16 збили над Естонією невідомий дрон, який міг виявитися українським. Подібні інциденти завжди знаходили розуміння у керівництва перелічених вище країн, оскільки там чудово розуміють, що головною причиною є питання захисту України від російської агресії. За даними естонської сторони, міністр оборони України Михайло Федоров вибачився за цю ситуацію.
Росія може напасти на НАТО протягом кількох місяців – прем’єр ПольщіПрем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що росія може напасти на НАТО через кілька місяців, а не через роки. При цьому він висловив побоювання щодо того, чи готові США виконати 5 статтю НАТО.
Проте саме останніми днями знову почали говорити про можливість нападу російської федерації на країни Балтії. Зокрема, 19 травня постійний представник росії при ООН василь небензя на засіданні Радбезу цієї організації заявив про нібито плани України щодо запуску ударних безпілотників з території Латвії та інших країн Балтії. Раніше того ж дня про це заявила служба зовнішньої розвідки рф. Небензя на засіданні Радбезу ООН пригрозив, що «координати центрів ухвалення рішень у Латвії добре відомі», і членство країни у НАТО «не захистить від помсти».
Повертаючись до інциденту в Естонії 19 травня, треба сказати, що міністр оборони цієї країни Ханно Певкур заявив: Україна не запитувала дозволу на використання неба цієї країни. Логіка підказує, що за наявності якихось домовленостей, про які каже небензя, естонці не стали б збивати український БПЛА. Відтак таких домовленостей не існує, а заяви небензі є відкритими погрозами на адресу не лише Латвії, а й усіх країн Балтії. І ці погрози не варто ігнорувати.
То чи наважиться путін напасти на країни Балтії, а відтак і на все НАТО? На це є як аргументи «за», так і аргументи «проти». І для того, щоб зрозуміти, чому такий напад може відбутися, треба визначити можливі цілі такої російської атаки.
Вони полягатимуть не в тому, щоб танковою лавиною здійснити прорив аж до Ла-Маншу. Головна ціль путіна полягає у тому, щоб підірвати єдність НАТО, поставити під сумнів його інституційну здатність забезпечувати колективну безпеку. Тобто довести, що у разі нападу на одну з країн — членів Альянсу НАТО або не зможе дати адекватної відповіді, або взагалі не відреагує.
Падіння НАТО матиме важкі наслідки й для України, яка користується широкою підтримкою цієї організації як у цілому, так і з боку окремих її європейських членів.
У зоні потенційної загрози: який військовий потенціал країн Nordic-Baltic 8На тлі попереджень від західних розвідок про можливі плани путіна напасти на Балтію або деякі країни Європи, ми пропонуємо подивитися, яким військовим потенціалом володіють нордики та балтійці (країни Nordic-Baltic 8).
Найбільш зручними кандидатами для подібної операції є якраз країни Балтії, які безпосередньо межують з росією та її васалом Білоруссю. Але для того, щоб виконати таке завдання, росії не обов’язково збирати великі сили. Наприклад, для прориву Сувалкського коридору — вузького проходу, який відділяє Білорусь від Калінінградської області рф та з’єднує країни Балтії з Польщею (а значить — і з рештою європейських країн Альянсу), багато військ не потрібно. Водночас спроба прориву Сувалкського коридору вже буде нападом на Литву, а значить — тестом на міцність для НАТО.
Але навіть і таку операцію проводити необов’язково. Росія може у будь-який час влаштувати масовану атаку дронами по території будь-якої з країн Балтії — і для цього Москві взагалі не потрібно довго готуватися. Можливі й гібридні сценарії, на кшталт тих, що росіяни організували у 2014 році в Криму та на Донбасі. Для дестабілізації ситуації на Донбасі росіянам взагалі знадобилася невелика кількість найманців під керівництвом Ігоря Гіркіна («Стрєлкова»), а проросійські елементи, які могли б підтримати створення чергової «народної республіки», присутні на теренах тієї ж Латвії.
Чому саме зараз? На тлі величезних втрат у війні з Україною, неможливості виконати поставлені завдання на фронті, проблем в економіці, а також зростаючого невдоволення населення, яке почало відчувати на собі наслідки війни проти України, путіну потрібна перемога. Він розуміє, що, на відміну від армій країн Альянсу, його армія володіє сучасним бойовим досвідом та передовими технологіями. Відтак країни НАТО, швидше за все, не будуть готові до швидкої реакції. Особливо якщо напад буде спрямований на невеликі країни Балтії, які не мають потенціалу для такого спротиву, який чинить Україна.
У Латвії заявили про інформаційну операцію росії проти країн БалтіїМіноборони Латвії повідомило про масштабну кампанію росії, спрямовану на дискредитацію НАТО, посів розбрату в суспільстві та ослаблення підтримки України через дезінформацію та соцмережі.
Додатковий стимул для нападу створює позиція президента США Дональда Трампа, котрий критикує НАТО та європейських союзників і дає зрозуміти, що не допоможе їм у випадку зовнішньої агресії. Але Трамп може втратити частину своїх можливостей вже за наслідками виборів до Конгресу, які відбудуться у листопаді цього року. Тому історичне вікно можливостей для путіна існує лише протягом 2026 року. Якщо такий напад на Європу і відбудеться, то він станеться у відносно короткій перспективі.
Проте є і аргументи «проти». Сценарій неминучості нападу базується на великій кількості припущень, які можуть спричинити недооцінку можливостей Альянсу. Вважається, що НАТО роз’єднане і не зможе відреагувати на зовнішню агресію. Не знайдеться лідера, Північноатлантична рада не досягне консенсусу, буде згаяно дорогоцінний час, умовна Латвія впаде, а далі настане ефект доміно.
Але ніхто до цього часу не випробовував НАТО на міцність. А якщо Альянс виявить єдність та рішучість? Якщо Дональд Трамп під впливом внутрішньополітичних чинників буде змушений надати допомогу союзникам? Якщо країни Балтії проявлять стійкість та протримаються рівно стільки, щоб дати Альянсу час на мобілізацію? Якщо країнам Балтії допоможе Україна своїми дроновими можливостями? І тоді почнеться повноцінна війна між росією та потужним Північноатлантичним Альянсом, хід і наслідки якої — окрема тема для розмови.
Зрештою є ще одна доволі неочевидна причина, чому другий фронт росії проти Європи не буде відкритий. Через брехливі заяви своїх генералів про успіхи на фронті путін узагалі впевнений, що скоро переможе в Україні. А якщо так, то навіщо воювати ще з кимось? Тому Москва має достатньо аргументів для того, щоб починати війну з НАТО або не починати її. Ясна річ, ми перерахували лише ті, що лежать на поверхні. Але час, коли стане зрозуміло, який комплекс аргументів переважить, — уже близько.
Денис Попович, військовий оглядач спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»