На польському заводі WB Electronics, який виробляє компоненти для українських БпЛА, спалахнула пожежа. Слідчі дії поки тривають, але найімовірніше організатором цієї диверсії, як і низки інших, стало російське ГРУ. Російські кібератаки, шпигунство, проникнення безпілотників, підпали та підриви не перший рік порушують спокій у ЄС – але в 2026 році їхня активність помітно зросла. Лише за останній час медіа писали про замах на постачальника дронів до України, дрон з вибухівкою у Лейпцигу та спробу підпалу заводу дронів у Словаччині. На інфографіці «Слово і діло» – публічно відомі диверсії на промислових об’єктах Європи: від складів у Болгарії – до високоточних виробництв у Берліні.
Диверсії у Європі до 2022 року: вибухи на складах у Болгарії
До повномасштабного вторгнення 2022 року основним місцем зосередження російських диверсій проти оборонної промисловості ЄС була Болгарія.
Ввечері 21 березня 2015 року на складі військового заводу VMZ-Sopot неподалік села Іганово почалися вибухи, у результаті яких зупинилась робота кількох цехів підприємства. За пізнішими оцінками слідства, у перший день вибухів на території заводу було знищено близько двох тисяч некерованих ракет.
Попри вибухи, завод продовжив роботу до 14 квітня – коли серія повторних детонацій зруйнувала цех з виробництва термобаричних боєголовок для ракет. Зрештою завод частково відновив роботу лише 15 червня після більш ніж двох місяців розслідування.
- Прикметно, що 31 травня 2015 року сталася пожежа в будівлі колишнього Інституту спеціального обладнання в Софії – внаслідок якої згоріли речові докази у справі про вибухи на складах VMZ-Sopot. Пожежно-технічна експертиза дійшла висновку, що пожежа виникла не внаслідок самозаймання.
Через п’ять років, у березні 2020 року, поблизу міста Миглиж вибухнув склад заводу «Арсенал» з детонаторами і боєприпасами, який уряд Болгарії визначає як об’єкт стратегічної спроможності для нацбезпеки.
Усі ці інциденти – не випадкові. Згідно з експертизою Спеціалізованого антитерористичного підрозділу, вони мають схожий сценарій: спершу виникала пожежа, яка мала змусити працівників залишити територію підприємства – а потім дистанційно підривалась вибухівка, що призводила до детонації.
Правоохоронці Болгарії дійшли висновку, що з високою ймовірністю організаторами вибухів стали громадяни рф, а метою диверсій – перекриття постачань до Грузії та України.
2024 рік: активізація диверсій на заводах Євросоюзу
Під час повномасштабного вторгнення в Україну географія російських диверсій у Європі розширилася, охопивши більшу частину Центральної та Східної Європи.
Так, у січні 2024 року польські спецслужби попередили теракт на комплексі PPG Deco Polska у Вроцлаві. Сам завод не має оборонного значення, однак материнська компанія PPG у США задіяна у створенні покриттів для авіаційної галузі. Важливим є те, що завод з виробництва фарб і лаків є зручною ціллю для диверсій, яка легко загоряється і здатна призвести до локальної екологічної катастрофи.
Диверсію мав здійснити громадянин України на отримане через Telegram замовлення ГРУ. Тоді ж польські органи затримали ще кількох підозрюваних, зокрема з польським і білоруським громадянством, які мали вчинити аналогічні теракти в інших куточках країни.
3 травня того ж 2024 року пожежа спалахнула у Берліні – на металургійному заводі компанії Diehl, яка, зокрема, займається виробництвом систем ППО Iris-T. Спершу пожежники припускали технічну несправність, але згодом спецслужби перехопили повідомлення, які вказують на причетність до диверсії російського ГРУ. Інцидент спонукав німецьку владу та бізнес посилити охорону на оборонних підприємствах.
Крім того, у вересні 2024 року правоохоронні органи запобігли двом спробам теракту у литовському Шяулаї. Ціллю невдалих диверсій стали об’єкти UAB TVC Solutions, де виготовлялась продукція на потреби ЗСУ. Правоохоронці встановили, що їх мали вчинити громадяни Куби та Колумбії на замовлення ГРУ.
Спроби зірвати поставки дронів до України у 2026 році
Головною метою диверсій у Європі в 2026 році стала протидія постачанням дронів та їхніх компонентів до України. Не в усіх випадках вдалося встановити зв’язок інцидентів з ГРУ – зрештою, більшість із них недавні, й слідство досі триває.
20 березня 2026 року у чеському Пардубіце почалася пожежа в складському цеху в індустріальній зоні, який належав холдингу LPP. У будівлі розташовувались адміністративні приміщення та компоненти для оптоелектронних приладів; холдинг, серед іншого, виготовляє дрони, які потім постачаються Україні. Також холдинг співпрацює з ізраїльськими компаніями.
У Чехії навколо цього інциденту розгорівся політичний скандал: прем’єр-міністр Андрей Бабіш закликав компанії краще дбати про власну безпеку, а у відповідь представники оборонки заявили, що боротися з терористичними загрозами – це поза компетенцією їхніх безпекових служб, і що всі об’єкти й так обладнані засобами захисту.
16 серпня зайнялася будівля Milrem Robotics у Таллінні, яка виготовляє наземні військові дрони THeMIS. Пожежу вдалося швидко приборкати завдяки випадковому перехожому, який рано помітив загоряння та викликав пожежників. Невдовзі правоохоронці затримали підозрюваних – трьох громадян Латвії, імовірно завербованих російськими спецслужбами.
Нарешті, 25 серпня 2026 року двоє громадян Латвії та один – України спробували здійснити підпал заводу Skyeton у Словаччині, який виготовляє розвідувальні БпЛА. У компанії припускають, що до невдалої атаки може бути залучена рф, однак наразі правоохоронці не повідомляли про такі підозри.
- Втім, виробництва класичних озброєнь також продовжили страждати від диверсій. У тому ж серпні згорів склад боєприпасів EMCO неподалік болгарської Беліци. Пожежа почалася з вантажівки неподалік складу. Наразі тривають слідчі дії, тому болгарська сторона утримується від коментарів щодо природи інциденту.
31 серпня 2026 року стало відомо про пожежу в польському місті Скаржисько-Каменна. Камери відеоспостереження зафіксували, як невідома людина вночі проникла на територію підприємства WB Electronics. Загорання виявилось невеликим; охоронна служба швидко повідомила поліцію про спрацювання сигналізації. Зараз слідчі дії проводять ABW (Агентство внутрішньої безпеки) і Служба військової контррозвідки.
Нагадаємо, французька контррозвідка попередила про ризик прямих атак на стратегічні підприємства і критичну інфраструктуру після інциденту з дроном у Лейпцигу.
Разом з тим в Італії заперечили російську причетність до вибуху на заводі з виготовлення боєприпасів: «Немає жодних ознак того, що це може бути чимось іншим, окрім внутрішньої проблеми», – заявив міністр оборони Італії.
На окремій інфографіці «Слово і діло» – статистика щодо зростання кількості гібридних атак росії у Європі після початку повномасштабного вторгнення.
Також ми розповідали про дев’ять ознак, які свідчать про ймовірне проведення нової хвилі мобілізації у росії після виборів до Держдуми, які пройдуть вже у вересні.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»