Ховатимуть під землею: як уряд планує рятувати запаси палива від ворожих ракет

У 2026 році росія посилила ракетний терор проти української паливної інфраструктури. Наразі найбільше від ударів по АЗС постраждали Харківщина і Полтавщина. І хоч інформацію про знищення усіх заправок на шляху від Полтави до Харкова згодом заперечили в ОВА, факт лишається незмінним: усі сховища палива в Україні перебувають під небезпекою. Як рішення Кабмін пропонує частково перемістити паливні резервуари під землю. На інфографіці «Слово і діло» – деталі експериментального проєкту.

Головне про експериментальний проєкт сховищ під землею

Експериментальний проєкт із підземного зберігання нафтопродуктів запропонований у постанові Кабміну № 1037 від 13 серпня 2026 року. Головна ідея проєкту – це створення на час воєнного стану розгалуженої системи підземних резервуарів для нафти і палива.

Важливо: йдеться не про повний перехід на підземне зберігання, а про додатковий захист мінімальних запасів – тобто критичного резерву. Основні обсяги нафти й нафтопродуктів продовжать зберігатися у класичний спосіб. Натомість наявність захищеного мінімуму має посилити стійкість паливної системи України.

Починаючи з 2027 року оператори паливного ринку в Україні будуть зобов’язані зберігати не менше 20% від загальних обсягів дизельного палива (узяті з його мінімальних, тобто критичних запасів) під землею. Водночас уряд поки не змушує до обов’язкового зберігання бензину чи нафти у підземних сховках.

• Оголошена тривалість експериментального проєкту – до кінця воєнного стану, але не довше двох років.

Де будуть влаштовані підземні сховища пального

Підземні сховища пального будуть розташовані не лише у штучних ємностях та лінійних частинах магістральних трубопроводів, а й у природних резервуарах: соляних кавернах, виснажених нафтогазових родовищах та інших геологічних формаціях.

Без уваги на походження, сховище повинне:

• мати підтверджені технічні характеристики та проєктну документацію;
• мати належну герметичність та фізичну доступність для відбору продукції;
• відповідати вимогам промислової та пожежної безпеки;
• бути оснащеним лічильниками для обліку – витратомірами і рівнемірами.

Конкретний список об’єктів, де можуть бути облаштовані сховища, вже складено – однак він з міркувань безпеки відкритий лише для службового використання.

Хто відповідає за виконання проєкту

Експериментальний проєкт – це пропозиція Міністерства енергетики на чолі з Денисом Шмигалем, і саме воно є координатором ініціативи. Водночас, враховуючи минулий досвід прем’єра Корецького у паливній сфері, він, ймовірно, є співавтором ідеї.

Забезпечувати реалізацію системи підземних сховищ, крім Міненерго, будуть Міністерство економіки та довкілля, Держагентство з управління резервами, «Нафтогаз України» і «Укртранснафта».

Останні два акціонерні товариства протягом одного місяця – тобто до 13 вересня 2026 року – мають залучити необхідне майно, де будуть облаштовані сховища. Крім того, «Укртранснафта» визначається спеціалізованим відповідальним зберігачем, з яким оператори ринку будуть укладати угоди про зберігання нафти й нафтопродуктів.

Нагадаємо, через нове загострення між США та Іраном світові ціни на нафту знову продовжили зростати.

Тим часом Дональд Трамп повідомив світу про «найбільшу нафтову угоду в історії світу» з Венесуелою, за якою США контролюватимуть 55% проєкту з розробки родовища із запасами близько 63 мільярдів барелів нафти.

Раніше «Слово і діло» показувало, як змінювалися ціни на А-95, А-92 і дизель в Україні за час повномасштабного вторгнення. Найбільше подорожчав дизель – утричі.

На іншій інфографіці ми пояснювали, як грецькі судновласники допомагають росії продавати нафту і скраплений газ. Зокрема, вони є провідним джерелом нових танкерів для «тіньового флоту» – а також вплинули на рішення Греції блокувати 21-й пакет санкцій ЄС проти рф.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.