Підтримка протестів з вимогою повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони не означає автоматичної підтримки його, як потенційного президента. Навіть серед прихильників протестних акцій лише 17% готові розглядати його як кандидата на майбутніх виборах, водночас 32% взагалі не бачать його на цій посаді.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 31 серпня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Серед прихильників протестних акцій зафіксовано найвищу готовність розглядати Михайла Федорова як кандидата в президенти в майбутньому – 17% проти 6,5% загалом. Водночас найбільша частина прихильників протестів – 42% – займає вичікувальну позицію: «можливо, але замало інформації». Ще 32% категорично не бачать Федорова на посаді президента.
Це свідчить про те, що для значної частини прихильників протестів акції є принциповим інструментом демократичного тиску на владу, а не безумовною демонстрацією лояльності до конкретного політика.
Натомість серед противників протестів, які вважають їх шкідливими, спостерігається значно вищий рівень скепсису щодо політичного майбутнього Федорова. 72% опитаних у цій групі категорично не бачать його президентом, тоді як загалом таких – 51%. Готовність голосувати за нього становить лише 1%. Водночас 19% допускають таку можливість за умови отримання додаткової інформації.
Серед респондентів із компромісною позицією – тих, хто розуміє мотиви протестів, але не підтримує їхній формат, – також переважає негативне ставлення до президентських перспектив Федорова. 60% не бачать його на цій посаді, 32% обрали вичікувальну позицію, а готовність голосувати за нього висловили лише 3%.
Водночас серед тих, хто вагався щодо свого ставлення до протестів, зафіксовано високий рівень невизначеності й щодо президентського потенціалу Федорова – 31% проти 12,5% загалом. Серед тих, хто визначився, частіше обирали варіант «не бачу в цій ролі» – 43%, тоді як потенційну готовність голосувати за Федорова висловив лише 1%.
Таким чином, підтримка протестних акцій не трансформується автоматично в електоральну підтримку Михайла Федорова. Навіть серед прихильників протестів лише 17% допускають можливість розглядати його як майбутнього президента.
Також згідно з результатами дослідження, більше половини опитаних (51%) налаштовані скептично та зазначають, що не бачать Михайла Федорова потенційним президентом України в майбутньому.
Майже третина респондентів (30%) займає вичікувальну позицію, допускаючи таку можливість у майбутньому, але вказує на брак інформації. Готовність розглядати його кандидатуру для голосування на виборах висловили 6,5% учасників опитування. Ще 12,5% респондентів вагалися з відповіддю.
Аналіз перехресних розподілів свідчить про практично повну відсутність статевих відмінностей в оцінці президентських перспектив Михайла Федорова: розподіли серед чоловіків та жінок повністю відтворюють загальнонаціональні показники. Водночас спостерігаються певні відмінності залежно від віку респондентів.
Найменш скептично до президентських перспектив Федорова ставиться молодь віком 18–29 років. Серед них зафіксовано найнижчу частку тих, хто категорично не бачить його президентом, – 37% проти 51% загалом. Водночас саме в цій віковій групі найвища частка тих, хто розглядав би можливість голосування за нього, – 10% проти 6,5% загалом. Кожен п’ятий опитаний у цій групі (21%) також вагався з відповіддю, тоді як загалом таких респондентів 12,5%.
У віковій групі 30–44 роки респонденти рідше обирали варіант «можливо, але поки замало інформації» – 25% проти 30% загалом.
Респонденти віком 55 років і старше, з одного боку, дещо частіше за загальний рівень обирали категоричне «ні, не бачу його в цій ролі» – 54% проти 51% загалом. Водночас вони також частіше вказували на вичікувальний варіант «можливо, але поки замало інформації» — 34% проти 30% загалом.
Нагадаємо, у серпні ексміністр оборони Михайло Федоров оприлюднив відеозвернення до українців, у якому, зокрема, порушив питання корупції та необхідності пошуку механізму для проведення виборів в умовах війни. Реакцію українців у соцмережах, можна дізнатися з добірки «Слово і діло».
Пізніше стало відомо, що в Офісі президента України вважають нереалістичною пропозицію колишнього міністра оборони Михайла Федорова щодо проведення виборів під час війни.
А згідно з результатами одного з наших минулих опитувань, кожен четвертий киянин нейтрально або байдуже ставиться до рішення про звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони України. Загалом по країні таку позицію поділяють 17% опитаних.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»