Рівень доходів безпосередньо впливає на готовність українських домогосподарств до тривалих відключень електроенергії, води та опалення. Водночас навіть серед людей із доходами понад 40 тисяч гривень на місяць є помітна частка тих, хто залишається майже або зовсім не підготовленим до можливих перебоїв.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 31 серпня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Дослідження показало, що рівень доходів суттєво впливає на готовність домогосподарств до тривалих відключень електроенергії, води чи опалення. Люди з вищими доходами мають більше можливостей підготувати житло до перебоїв і забезпечити його автономність.
Група з найнижчими доходами – до 10 000 грн – демонструє найнижчий рівень автономності. У цій категорії лише 18% домогосподарств мають високий рівень готовності до тривалих відключень, тоді як загалом цей показник становить 25,5%. Більшість респондентів зосереджена в категоріях середньої (54% проти 51% загалом) та низької готовності (26% проти 22%), що свідчить про обмеженість ресурсів переважно базовим побутовим набором.
Середньозабезпечені групи – 10 001–20 000 грн та 20 001–40 000 грн – демонструють послідовне зростання рівня автономії за одночасного скорочення частки низької готовності. У категорії з доходом 10–20 тис. грн високий рівень підготовленості сягає 28%, а у групі 20–40 тис. грн зростає до 39% проти 25,5% загалом. Водночас частка низької готовності у групі з доходом 20–40 тис. грн знижується до мінімальних 13% проти 22% загалом.
Високозабезпечена група – понад 40 000 грн – вирізняється максимальним рівнем оснащеності дороговартісним обладнанням. Майже половина респондентів цієї категорії – 45% проти 25,5% загалом — має високий рівень готовності (12–20 балів). При цьому частка середньої автономності тут є найнижчою – 33% проти 51% загалом, що вказує на масовий перехід цієї групи від базового забезпечення до системних рішень.
Водночас показово, що частка низького рівня готовності серед людей із доходами понад 40 тис. грн залишається на рівні загальнонаціонального показника – 21% проти 22% загалом. Це свідчить про наявність сегмента населення з високими доходами, який з певних причин, наприклад через проживання в орендованому житлі чи специфічну оцінку ризиків, ігнорує навіть базову підготовку.
Окремо вирізняються респонденти, які вагалися з відповіддю щодо доходів. Саме вони демонструють найвищий рівень ризику непідготовленості: майже третина з них (31% проти 22% загалом) має низький рівень готовності, а 5% виявилися повністю не готовими (0 балів). Водночас серед цієї групи зафіксовано найнижчу частку високої автономії — 14% проти 25,5% загалом.
Нагадаємо, «Слово і діло» опублікувало результати шостої хвилі власного соціологічного опитування. Друга частина – присвячена підготовці українців до зими 2026-2027.
Згідно з результатами дослідження, більшість українців оцінює власну готовність до цієї зими як обмежену або недостатню. Однак понад 80% респондентів заявили, що підготовлені за базовими позиціями – теплий одяг/ковдри (91%), автономне освітлення (85%), запас питної води (84%). Також більшість має запас ліків (75%) і харчових продуктів тривалого зберігання (63%).
Також вдалося з'ясувати, що понад дві третини опитаних українців – 67% – вказують на погіршення свого психоемоційного стану після літньої хвилі масованих російських обстрілів.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»