Навесні 2026 року союзники НАТО виявили в арктичних водах поблизу архіпелагу Шпіцберген російські підводні апарати, які тренувалися застосовувати нову технологію для виведення з ладу критично важливих підводних кабелів.
Про це Reuters розповіли двоє західних чиновників.
Британія та Норвегія створять флот для відстеження підводних човнів рфБританія та Норвегія укладають оборонну угоду для патрулювання Північної Атлантики, захисту підводних кабелів і трубопроводів та відстеження російських військових суден.
За їхніми словами, операцію проводило російське Головне управління глибоководних досліджень (ГУГІ), яке спеціалізується на підводних операціях. Російські підводні апарати імітували застосування технології, здатної пошкоджувати підводну інфраструктуру.
За російськими суднами стежила спільна операція Великої Британії, Норвегії та США. Союзники перехопили їх у морі та не дозволили завершити навчання. Згодом російські судна залишили район.
У квітні Велика Британія та Норвегія вже повідомляли про виявлення прихованої російської операції в арктичних водах. Однак раніше не розголошувалося, що йшлося про випробування нової технології, де саме вони відбувалися та яку роль у протидії операції відіграли США.
Росія могла готуватися до конфлікту з НАТО
За словами західних чиновників, інцидент стався на тлі побоювань розвідки щодо посилення російських диверсійних операцій у Європі та підготовки Москви до можливого конфлікту з НАТО.
Троє американських чиновників заявили Reuters, що деякі аналітики розвідки США дедалі більше побоюються, що росія може спробувати перевірити готовність НАТО застосувати статтю 5 Північноатлантичного договору про колективну оборону.
У разі такого сценарію атаки на підводні кабелі можуть стати важливою частиною російських дій, припускають західні чиновники.
Підводні кабелі, товщина яких часто не перевищує садового шланга, забезпечують значну частину світового інтернет-зв'язку та фінансових операцій. Їхнє стратегічне значення робить їх потенційними цілями під час конфліктів.
Навіщо росії підводні кабелі
Західні чиновники зазначили, що росія не пошкодила жодного кабелю під час операції. Навчання було спрямоване на моделювання застосування нової технології у разі конфлікту з НАТО.
«Завдяки нашій спільній операції ми надіслали росії чіткий сигнал: вона не може діяти приховано», – заявив міністр оборони Норвегії Торе Сандвік.
Він додав, що російській владі «однозначно дали зрозуміти», що будь-яка спроба атакувати критичну інфраструктуру буде виявлена та матиме наслідки.
Reuters зазначає, що Вашингтон і Лондон уже запроваджували санкції проти ГУГІ. Кремль систематично заперечує проведення диверсійних операцій у країнах НАТО або підготовку до прямого протистояння з Альянсом.
Особливе значення для безпеки регіону має акваторія між Шпіцбергеном і материковою Норвегією. Через неї російські атомні підводні човни з Кольського півострова виходять до Атлантичного океану.
Підводна інфраструктура під загрозою
Після знищення у 2022 році трьох із чотирьох ниток газопроводів «Північний Потік» країни НАТО посилили увагу до захисту підводної інфраструктури.
Reuters також звертає увагу на збільшення кількості суден, які повільно проходять над або поблизу важливих підводних об'єктів – трубопроводів, енергетичних і телекомунікаційних кабелів. Таку діяльність називають дрейфуванням.
За даними компанії Windward, минулого року кількість таких випадків у Північному морі зросла на 52% – до 13 079 суден. У Південно-Китайському морі показник збільшився на 88% – до 18 401 судна.
Саме по собі спостереження за інфраструктурою у міжнародних водах не є незаконним. Однак експерти з безпеки вважають масштабне картографування морського дна потенційною підготовкою до майбутніх диверсій.
У січні минулого року НАТО запустило систему моніторингу Baltic Sentry, а Велика Британія очолила ініціативу Nordic Warden. Вони передбачають посилення патрулювання та спостереження за критично важливою інфраструктурою.
Нагадаємо, у грудні Британія та Норвегія готуються підписати історичну оборонну угоду, яка передбачає створення спільного військово-морського флоту для відстеження підводних човнів росії у Північній Атлантиці.
Тоді ж у естонській розвідці заявили, що росія наразі не має намірів вступати у прямий конфлікт з НАТО, однак активно намагається впливати на внутрішні процеси в Європі, щоб сповільнити її переозброєння. Йдеться зокрема про порушення повітряного простору, пошкодження кабелів та появу російських дронів поблизу кордонів Альянсу.
Також напередодні стало відомо, що Німеччина готує комплексний план захисту від російських диверсій, який передбачає посилення боротьби з безпілотниками, розширення повноважень критичної інфраструктури та створення національної системи кіберзахисту.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»