Як змінилися пасажиропотік і доходи Укрзалізниці за 15 років

Росія продовжує цілеспрямовано бити по інфраструктурі та потягах Укрзалізниці. Лише за неповні два тижні вересня рф вдарила балістикою по залізничному депо в Києві та атакувала «шахедами» пасажирські потяги до Херсона, Сум, Запоріжжя та Ізюма. Попри дедалі більшу загрозу для життя залізничників та пасажирів, УЗ продовжує забезпечувати транспортне сполучення країни у війні. На інфографіці «Слово і діло» – як змінювалися пасажиропотік і доходи Укрзалізниці протягом останніх 15 років.

Скільки пасажирів щороку перевозить Укрзалізниця

До повномасштабного вторгнення та пандемії COVID-19 Укрзалізниця перевозила по 150–165 мільйонів пасажирів на рік. Натомість з 2020-го це значення впало до 50–80 мільйонів осіб – тобто в середньому активність використання УЗ впала удвічі.

Так, у 2017 році українською залізницею скористалося 164,9 мільйона пасажирів, у 2018 – 158 мільйонів, а у 2019 – 154,8 мільйона. У перший ковідний рік пасажиропотік УЗ впал до 68,3 мільйона, а за підсумком 2021-го відновився до 81,3 мільйона пасажирів на рік.

У 2022 році стався другий обвал пасажиропотоку Укрзалізниці – до 52,7 мільйона за рік. Протягом 2023–2024 років річне число пасажирів УЗ виросло до 64,9 та 65,7 мільйона, однак за підсумком 2025-го, коли рф активізувала терор проти залізниці, воно знову впало – до 61,7 мільйона осіб.

Згадані вище цифри не варто напряму порівнювати з даними за 2010–2016 роки, адже у 2017-му Укрзалізниця змінила облік пільгових пасажирів у приміських потягах, які складають левову частку перевезень.

Протягом 2010–2013 років послугами залізниці користувалося більше ніж 425 мільйонів пасажирів на рік. Рекордним став 2011-й – 429,7 мільйона перевезень. У 2014 році через анексію Криму та початок бойових дій на сході України пасажиропотік впав до трохи більше ніж 389 мільйонів – і тримався на цьому ж рівні у 2015–2016 роках.

Скільки заробляє на рік Укрзалізниця

У 2010 році доходи Укрзалізниці склали 5,4 мільярда гривень. У 2011-му вони зросли до 6 мільярдів, а у 2012 та 2013 – до 6,45 та 6,65 мільярда гривень. Через втрату багатьох напрямів сполучення у 2014 році УЗ заробила відчутно менше – 4,94 мільярда.

Протягом наступних років доходи Укрзалізниці у гривні зростали, і в 2019-му вона отримала 9,91 мільярда. Разом з тим за період 2014–2019 гривня сильно знецінилася відносно долара та втратила свою купівельну спроможність усередині країни, через що в реальності УЗ продовжила нарощувати збитковість.

2020 рік став найглибшим шоком для української залізниці. Через ковідні обмеження, зокрема на виїзд за кордон, прибутки Укрзалізниці скоротилися понад удвічі – до 4,13 мільярда гривень, при тому що інфляція продовжила підточувати гривню.

У 2021 році доходи УЗ дещо відновилися – до 6,23 мільярда, перш ніж знову впасти до 5,9 мільярда у 2022-му. У наступні роки через поєднання двох факторів – стабілізації перевезень в умовах війни та подальшу девальвацію гривні – номінальні доходи Укрзалізниці виросли понад удвічі:

• 9,86 мільярда гривень у 2023-му;
• 11,2 мільярда гривень у 2024-му;
• 12,45 мільярда гривень у 2025-му.

Нагадаємо, в Україні планують змінити правила роботи транспорту під час тривалих тривог: вокзали працюватимуть цілодобово, а висадку й посадку до потягів прискорять. Про це повідомив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник.

Також в Україні з 1 вересня мала зрости оплата праці залізничників: Міністерство з відновлення, інфраструктури й транспорту обіцяє підвищення зарплати 150 тисячам працівників.

За час повномасштабної війни через російські удари загинуло більше тисячі працівників Укрзалізниці, а також було виведено з ладу 46 пасажирських вагонів далекого сполучення та 42 – приміського. Які регіони найчастіше потерпають від атак по залізниці – дивіться на інфографіці «Слово і діло».

За п’ять років збитковість перевезень Укрзалізницею зросла у півтора раза, а у 2025 році збитковість УЗ наблизилася до 20 мільярдів гривень. Як зростали збитки головного перевізника країни та чому – дивіться на нашій інфографіці.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.