Під час війни, з огляду на всюдисущу смерть, особливо відчувається циклічність, що пронизує життя. Безсонну ніч під обстрілами змінює – якщо змінює – тихий день, важку холодну зиму – весна, що зігріває сонцем. Є особливі цикли: вихід на передову і повернення, цикл знаходження протидії новим ударним можливостям противника. Ось зараз ми якраз, під безперервні тривоги, чекаємо, коли вдасться впоратися з терором реактивних дронів.
За цими циклами виживання недивно випустити з уваги триваліші подієві витки, що визначають майбутнє.
Звичайний ритуал підтвердження раз на пів року Євросоюзом санкцій проти росії відзначився цього разу двома важливими моментами. На один звернули увагу майже всі: з-під режиму обмежень було виведено двох російських багатіїв, Михайла Фрідмана та Алішера Усманова. Останній, правда, скоріше, російсько-узбецький. Наскільки все серйозно було для Франції та Люксембургу, які наполягали на цьому виключенні, судити складно. Коли Макрон із загадковою багатозначністю посилається на міркування національної безпеки, що тут заперечиш? Зазвичай він про нацбезпеку судить здраво. Загалом рішення, звісно, так собі.
«Москва святкує»: Сибіга прокоментував зняття санкцій з двох російських олігархівГлава МЗС Сибіга розкритикував рішення ЄС виключити російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана зі списку санкцій.
Звернемо, однак, увагу на другий момент, яким перший спробували врівноважити. Вперше за довгі роки, з 2014-го, коли санкції запрацювали, відтепер можна не турбуватися кожні шість місяців, що у якоїсь із країн виникнуть нові особливі обставини, і почнеться викручування рук іншим 26 членам ЄС, оскільки рішення має бути консенсусним. Наступного разу голосування з відповідного питання відбудеться тільки у 2029-му, три роки можна не хвилюватися. Причому механізми додавання нових санкцій існують цілком робочі. З чого випливає, що а) в Європі відсутня надія, що росія найближчими роками пересказиться і рушить у бік нормалізації, і б) тиск на неї має довготривалий, стратегічний характер. Те, що нам здається очевидним, отримало, нарешті, наочне закріплення в документах Європейського Союзу.
У свою чергу про те, що у Вашингтоні визнали, що сварка з росією надовго, засвідчило прийняття багатостраждального закону Ґрема-Блюменталя. Пробовтавшись на різних стадіях підготовки з квітня 2025 року, 18 вересня цього року він був, нарешті, підписаний Трампом, і з цього моменту запущено особливий режим американських санкцій щодо росії. Всупереч поширеній, у тому числі самим Трампом, версії, ніби закон дає президенту право вводити санкції проти росії та країн, які купують у неї енергоресурси, і він вільний застосовувати це право чи ні, насправді жодного місця для розбіжностей закон не дає. Президент зобов'язаний у тридцятиденний термін після підписання акта надати відповідні санкційні списки, і кожні 180 днів список має оновлюватися та доповнюватися. Для того, щоб якісь фізичні чи юридичні особи, одного разу потрапивши до списку, були виключені, Конгрес має отримати вичерпні пояснення від виконавчої влади, з якими має право не погодитися і залишити в дії наявні санкції.
Трамп підписав закон про «пекельні санкції» проти росіїДональд Трамп підписав закон про санкції проти росії. Документ дозволяє запроваджувати мита до 100 відсотків проти країн, які купують російські енергоносії або допомагають Москві обходити санкції.
У цей закон закладено так званий принцип тріскачки: його спрямованість може тільки розширюватися і зміцнюватися, але не послаблюватися. Так працює тріскачка, прокручуючись тільки в один бік і замикаючись, не дозволяючи відкочуватися назад.
Додайте сюди політичні обставини. Закон введено в дію нинішнім складом Конгресу, значною мірою орієнтованим на Трампа, але вже з січня запрацює новий склад, у якому як мінімум нижня палата опиниться під контролем демократів, і це передбачає ще більше посилення санкційного тиску на росію. При наступному президенті, та що там – президентах! – закон продовжить діяти: Конгрес вкрай неохоче йде на скасування власних актів.
На росію накинуто багаторічний економічний зашморг, який перебуває в руках США, ЄС та їхніх союзників. Як відомо, навіть зазвичай нейтральна Швейцарія приєдналася до санкційної практики Євросоюзу щодо росії, не кажучи про Британію, Канаду, Норвегію чи Японію з Австралією. Це означає, що до 2030 року, коли підійде – якщо підійде – термін чергового перепризначення путіна на президентський пост (ось уже вічні цикли), його країна перебуватиме у ще більш жалюгідному стані, ніж вона перебуває зараз. Як би не було важко нам у моменті, це майбутнє, якого росії не уникнути, додає сил і гарячого бажання дожити-дотерпіти, щоб побачити на власні очі. Справедливість теж працює циклами.
Леонід Швець, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»