Голосування за кордоном – це один з головних викликів перед виборами в Україні після чи під час війни. За даними ЦВК, станом на середину 2026 року за кордоном перебуває близько 4,5 мільйона виборців. Це вдесятеро більше, ніж реєстрували на останніх президентських та парламентських виборах. Утім, статистика показує: зрештою проголосують не всі. На інфографіці «Слово і діло» – явка українців на закордонних дільницях від переобрання Кучми в 1999-му до формування Верховної Ради IX скликання.
З 2006 року кількість виборців за кордоном практично не змінювалася
На перший тур президентських виборів 1999 року ЦВК зареєструвала 117 тисяч виборців у закордонному окрузі, а на другий, в який вийшли чинний президент Леонід Кучма та комуніст Петро Симоненко, – 121 тисячу. На парламентські вибори 2002 року зареєстрували лише 50 тисяч виборців.
Президентські вибори 2004 року збільшили кількість зареєстрованих за кордоном виборців до 263 тисяч у першому турі. У третьому турі, де повторно зійшлися Віктор Ющенко та Віктор Янукович після анулювання другого туру, ЦВК зареєструвала 348 тисяч виборців за кордоном.
Починаючи з 2006 року кількість зареєстрованих виборців за кордоном стабілізувалася в районі 420–475 тисяч людей. Так, на парламентських виборах 2006 року ЦВК зареєструвала 422 тисячі виборців у закордонному окрузі, а на позачергових виборах 2007 року – 433 тисячі.
На перший тур виборів президента 2010 року ЦВК зареєструвала 428 тисяч закордонних виборців, а на другий, де Віктор Янукович переміг Юлію Тимошенко, – 441 тисячу. На вибори нардепів VII скликання у 2012 році ЦВК внесла в закордонні списки 424,5 тисячі виборців.
Вибори 2014 року стали найбільшими за кількістю зареєстрованих за кордоном виборців: 474 тисячі на президентських, які відбулися в один тур, та 461,5 тисячі на парламентських.
В електоральний цикл 2019 року число зареєстрованих у закордонному виборчому окрузі українців дещо зменшилося. На перший тур президентських виборів ЦВК зареєструвала 435 тисяч виборців за кордоном, а на другий, де Володимир Зеленський переміг Петра Порошенка, – 449 тисяч. Нарешті, на вибори народних депутатів чинного IX скликання ЦВК зареєструвала 451 тисячу українців за кордоном.
Явка на президентських виборах більша, ніж на парламентських
Практично на всіх президентських виборах закордонна явка більша, ніж на найближчих до них виборах нардепів, що демонструє більшу зацікавленість виборців саме в обранні глави держави, а не законотворців.
Виняток – парламентські вибори 2002 року, коли явка склала цілих 43%, тоді як на перший і другий тури виборів президента у 1999 році прийшло 21% і 25%.
Рекордна закордонна явка на виборах президента була в 2004 році: на перший тур з’явилося 24% зареєстрованих виборців, а на третій тур – 30%. Натомість наступні вибори президента супроводжувалися найбільшою апатією з боку закордонних виборців: 7% у першому турі та 10% – у другому.
На вибори президента у 2014 році прийшло 15% виборців, а обидва тури 2019 року зібрали по 13% зареєстрованих за кордоном українців.
Закордонна явка на парламентських виборах з 2006 року не перевищує однієї десятої від усіх зареєстрованих: 8% у 2006, 6% на позачергових виборах 2007 року і рекордно малі 5% на виборах 2012 року. Вибори 2014 року змогли привести на закордонні дільниці 9% виборців, а 2019-го – 7%.
Нагадаємо, 5 лютого 2026 року голова партії «Слуга народу» і перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко запевнив, що вибори в Україні відбудуться лише за умови сталого припинення вогню, а у травні пообіцяв напрацювати «драфт» щодо проведення виборів під час війни.
Також 13 лютого 2026 року Володимир Зеленський гарантував, що в Україні відбудуться вибори, якщо президент США змусить росію припинити вогонь на два-три місяці. Крім того, 10 жовтня 2023 року президент пообіцявив, що не буде балотуватися після виборів.
В Україні повністю зруйновано майже 400 з 33 174 виборчих дільниць. Найбільше – у Харківській, Донецькій та Сумській областях. Детальніше про фізичну готовність до виборів дивіться на інфографіці «Слово і діло».
На початку 2026-го «Слово і діло» навело вісім ознак того, що президентські вибори в Україні протягом року не відбудуться. Наскільки ці ознаки досі актуальні – дивіться на інфографіці.
Також ми показували, як з 2010 року змінювалася загальна кількість зареєстрованих українських виборців.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»