У Латвії на парламентських виборах лідирує правоцентристська партія «Об'єднаний список» прем'єр-міністра Андріса Кулберґса. За даними екзитполу, вона отримала 35,6% голосів.
Про це повідомляє Bloomberg.
Вибори як новий фронт: чому зростання європейських радикалів вигідне кремлюЗростання популярності радикальних сил у Європі створює нові ризики для України. кремлю вигідна не обов’язково проросійська, а передусім роз’єднана Європа, яка гірше ухвалює спільні рішення щодо санкцій, допомоги та безпеки.
Якщо результати екзитполів підтвердяться, це буде найкращий результат окремої партії на парламентських виборах у Латвії з 1991 року, коли країна відновила незалежність від Радянського Союзу.
Сам Кулберґс заявив, що результат свідчить про запит виборців на зміни, зокрема економічне зростання та більше уваги до майбутнього країни.
Разом із двома нинішніми партнерами по коаліції – «Новою єдністю» та Національним об'єднанням – партія Кулберґса за даними екзитполу може отримати близько 51% голосів. Водночас остаточний склад майбутньої коаліції залежатиме від офіційних результатів виборів.
Вибори відбувалися на тлі посилення безпекових побоювань у Латвії через дії росії. Країна зміцнює кордон із рф та Білоруссю і збільшує оборонні витрати.
Латвія є членом ЄС і НАТО та одним із прихильників України. За даними Bloomberg, країна з початку повномасштабного вторгнення росії активно підтримує Київ.
Кулберґс також виступає за підтримку України. Зокрема, минулого місяця його уряд намагався не допустити виключення двох російських мільярдерів із санкційного списку ЄС.
Водночас у парламенті можуть посилитися популістські сили. Партія «Латвія – на першому місці» за даними екзитполу отримала 11,3%, а «Суверенна влада» – 10,8%. Останню її опоненти критикують за проросійську позицію.
Офіційні результати парламентських виборів мають бути оприлюднені 4 жовтня.
Нагадаємо, у суботу, 3 жовтня, у Латвії провели чергові парламентські вибори, під час яких громадяни обирають 100 народних обранців до Сейму 15-го скликання.
Як відомо, у травні тодішня очільниця уряду Латвії Евіка Сіліня подала до Сейму офіційну заяву про відставку, що спровокувало розпуск Кабміну. Це рішення ухвалювалося в умовах глибокої політичної кризи та втрати підтримки з боку партнерів по коаліції.
До цього з посади пішов міністр оборони Латвії Андріс Спрудс, оголосивши про відставку після інциденту з двома українськими безпілотниками, які 8 травня завдали удару по нафтосховищах.
На тлі цього президент Латвії Едгарс Рінкевичс доручив сформувати новий склад Кабінету міністрів опозиційному депутату Андрісу Кулбергсу.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»