Мова в чатах ОСББ: думки українців розділилися

Більшість українців у тій чи іншій формі підтримує перехід сусідських чатів під’їздів, будинків та вулиць на українську мову. 42% опитаних вважає, що всі оголошення та обговорення у чатах мають вестися виключно державною мовою.

Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 вересня по 1 жовтня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).

Водночас кожен п’ятий опитаний (21%) підтримує обов’язкове використання української мови лише для офіційної інформації (оголошень ОСББ чи адміністрації), виступаючи за збереження мовної свободи для комунікації між сусідами.

21% респондентів не підтримують цю ініціативу, трактуючи сусідські чати як приватне спілкування людей, де не повинно бути жодних обмежень чи правил. 16% учасників дослідження вагалися з відповіддю на це питання.

Демографічні особливості

Якщо на Заході та в сільській місцевості абсолютна більшість підтримує повний перехід чатів під’їздів, будинків та вулиць на українську мову, то у великих містах, на Сході та Півдні переважає прагматичний компроміс або заперечення регулювання у приватній сфері.

Вікові відмінності

Дещо вищу підтримку повного переходу сусідських чатів на українську мову демонструють респонденти віком 30–44 роки (44%).

Молодь (18–29 років) рідше обирає безумовну підтримку (37% проти 42% загалом), частіше сприймаючи це спілкування як приватну сферу або вагаючись із відповіддю.

У категорії 45–54 роки зафіксовано найвищий рівень спротиву (25% проти 21% загалом).

Натомість опитані віком 55 років і старше демонструють мінімальну невизначеність (11%) та найчастіше віддають перевагу компромісній моделі використання української мови виключно для офіційних оголошень адміністрації/ОСББ (25% проти 21% загалом).

Регіональна специфіка

На Заході спостерігається найвищий рівень безумовної підтримки повного переходу сусідських чатів на українську мову (63%) при мінімальній частці опонентів (8%).

У Центрі та на Півночі повну підтримку висловлюють 38% та 42% опитаних відповідно (на Півночі зафіксовано низький рівень спротиву – 17% та підвищену невизначеність – 19%).

У Києві третина респондентів (33%) повністю підтримує українізацію, 28% обирають компромісну модель (українська лише для оголошень ОСББ / адміністрації), а 26% виступають проти обмежень.

На Сході та Півдні зафіксовано найвищий рівень заперечення регулювання у приватній сфері (33% та 37% опонентів відповідно), тоді як компромісний варіант підтримують 31% на Сході та 26% на Півдні, а повну українізацію – 28% та 24%.

Відмінності за типом населеного пункту

У сільській місцевості майже половина респондентів (49%) виступає за повний перехід чатів на українську мову при низькому спротиві (11%) та суттєвій невизначеності (21%).

У містах-необласних центрах та селищах 39% підтримують повну українізацію, 22% компроміс для оголошень ОСББ, а 19% виступають проти.

У Києві та обласних центрах концентрується найбільша частка супротивників обмежень серед усіх типів поселень (30% проти 21% загалом), хоча 38% повністю підтримують ініціативу, а 23% схиляються до її застосування лише в офіційній комунікації.

Нагадаємо, «Слово і діло» опублікувало результати сьомої хвилі власного соціологічного опитування. Третя частина присвячена мовній політиці у школах, чатах будинків та ініціативі щодо української мови.

Зокрема з’ясувалось, що у Києві, східних і південних областях лише 4–5% опитаних чують на шкільних перервах виключно українську мову. Натомість там переважають змішані мовні практики, а частка переважно або виключно російськомовного спілкування сягає 18–19%.

Крім цього ми інформували, що Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська оприлюднила пам’ятку для освітян у якій було сказано, що за використання російської мови в шкільних чатах та іншій комунікації, пов’язаній з освітнім процесом, можуть застосовувати адміністративні штрафи до 11,9 тис. грн.

Також з нашої інфографіки можна дізнатися, як змінилась кільксть шкіл, де навчання ведеться угорською, румунською, польською.

Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.