В Ірані дедалі більше релігійних діячів та високопосадовців закликають владу відмовитися від багаторічної заборони на розробку ядерної зброї. На тлі загрози відновлення війни зі США та Ізраїлем у країні посилюються дискусії щодо необхідності створення власної ядерної бомби для стримування потенційних атак.
Про це повідомляє The New York Times.
Трамп пригрозив новими ударами по Ірану та назвав можливу цільПрезидент США Дональд Трамп заявив, що американські військові здатні за 10 хвилин завдати ударів по одному-двох об'єктах в Ірані.
Як зазначає видання, заклики до розробки ядерної зброї, які раніше лунали переважно від радикально налаштованих політиків, поступово стають частиною широкої суспільної дискусії. Представники духовенства та влади дедалі відкритіше виступають за перегляд ядерної доктрини Ірану.
Зокрема, минулого тижня релігійний лідер міста Кухдашт Алі Сепахванд під час п'ятничної молитви заявив, що країна повинна мати ядерну зброю, аби протистояти Сполученим Штатам. Присутні підтримали його вигуками про невіддільне право Ірану на ядерне стримування.
Протягом десятиліть іранська влада офіційно дотримувалася релігійного указу колишнього верховного лідера Алі Хаменеї, який забороняв розробку та застосування ядерної зброї. Водночас західні розвідки раніше повідомляли про збагачення Іраном урану до рівнів, близьких до необхідних для створення ядерної бомби.
За оцінками аналітиків, попередня стратегія Тегерана полягала у збереженні невизначеності щодо ядерних можливостей країни. Іран намагався стримувати потенційних противників, не перетворюючись на повноцінну ядерну державу.
Однак ця політика не змогла запобігти двом війнам зі США та Ізраїлем, які відбулися з червня 2025 року. Під час однієї з них, у лютому 2026 року, загинув Алі Хаменеї. На цьому тлі в Ірані також посилилися заклики до виходу з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, який забороняє державам, що не мають ядерної зброї, її створювати.
Радник із національної безпеки Ірану Мохсен Резаї підтвердив, що керівництво країни обговорює можливість перегляду чинної ядерної доктрини.
«Жодного нового рішення поки не ухвалено. Звісно, зараз обговорюється питання, чи хочемо ми зберегти ту саму доктрину, яку мали до війни, якщо вона спалахне знову», – заявив він в ефірі державного телебачення.
Водночас аналітики припускають, що активізація ядерної риторики може бути інструментом тиску на Вашингтон під час дипломатичних переговорів. Наразі Катар виступає посередником між США та Іраном, намагаючись запобігти новому військовому конфлікту.
Попри посилення прихильників ядерного озброєння, частина іранського політичного керівництва продовжує підтримувати мирний характер атомної програми. Зокрема, такої позиції дотримуються президент Масуд Пезешкіан та колишній глава держави Хасан Рухані.
Колишній дипломат Курош Ахмаді попередив, що відмова від чинної доктрини може мати серйозні наслідки. На його думку, заяви про необхідність створення ядерної зброї ускладнюють дипломатичні зусилля із запобігання новій війні. Крім того, до моменту фактичного створення ядерної бомби ризик військових ударів по Ірану може лише зрости.
Нагадаємо, у липні влада Ірану розпочала відновлення своєї ядерної інфраструктури, яка зазнала пошкоджень під час ударів американської армії.
Також як відомо, наприкінці жовтня Іран отримав від Катару нові пропозиції щодо припинення війни зі США та Ізраїлем, однак у Тегерані назвали їх неприйнятними. Високопосадовці наголошували, що позиція Тегерана щодо відсутності поступок у ядерному питанні залишається незмінною.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»