Економічний паспорт українця – одна з ключових передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського. Так, кожен українець, народжений з 2019 року, мав отримувати кошти від рентної плати, які можна було б зняти з рахунку після 18 років. У січні 2022-го фінансовий комітет Ради підтримав відповідний президентський законопроєкт №6394, але вторгнення рф завадило розгляду ініціативи. На інфографіці «Слово і діло» – скільки б грошей зараз мали на своїх рахунках молоді українці, якби програму таки запустили.
У скільки коштів обійшлося б виконання обіцянки
Аналітики «Слово і діло» порахували, у скільки б обійшлася програма економічного паспорта українця станом на 2026 рік, якби вона запрацювала згідно із запропонованим президентом пакетом законопроєктів.
Так, кожен українець, народжений з 2019 року, мав би щороку отримувати на спеціальний накопичувальний рахунок по дві мінімальні зарплати (станом на кінець поточного року). Відповідно, у розрахунках ми взяли до уваги розмір мінімальної зарплати у кожен з років: від 4173 гривень наприкінці 2019-го до 8000 гривень наприкінці 2025-го.
Народжені в 2019 році діти зараз мали б по 90 тисяч гривень – майже 2 тисячі доларів за курсом на початку листопада. Молодші українці встигли б накопичити менше коштів: 81 тисячу гривень з покоління 2020-го, 71 тисячу народжені в 2021-му, майже 59 тисяч гривень – діти 2022 року, 45 тисяч – уродженці 2023-го, 32 тисячі – українці 2024 року народження, та 16 тисяч – з 2025 року.
Якщо помножити ці суми на реальну народжуваність у кожен з років (яка впала з 310 тисяч немовлят у 2019-му до 169 тисяч у 2025-му), отримуємо суму в 100 мільярдів 788 мільйонів гривень.
Важливо: до розрахунку не бралися діти, народжені за кордоном та на тимчасово окупованих територіях, які теж могли б претендувати на виплати на свої рахунки. Разом з ними вартість «економічного паспорта українця» зросла б ще сильніше.
Звідки держава планувала брати кошти на виплати
Звідки держава планувала брати ці кошти? Згідно із задумом, економічний паспорт мав давати молодим громадянам плату за використання українських надр і ресурсів, котрі, згідно з Конституцією, є власністю народу.
Відповідно, творці ініціативи планували, що гроші братимуться з рентної плати, яку сплачують підприємства за використання та видобування природних ресурсів. Реальні доходи української держави з рентної плати у 2019–2025 роках склали 392 мільярди 46 мільйонів гривень.
Таким чином, на економічний паспорт українця мало б піти понад чверть прибутків від рентної плати.
Забезпечувати реалізацію програми мав «Фонд майбутніх поколінь», чиє відкриття планувалося на 2023 рік (тому нарахування за 2019–2022 роки він мав здійснити вже постфактум). Поповнювати його планували насамперед через рентну плату за видобування корисних копалин, нафти і природного газу, а гроші вкладати в ОВДП.
Отримати кошти з рахунку «економічного паспорта» можна було б лише після 18 років – тобто перша виплата мала б відбутися аж у 2037 році. Під час розробки ініціативи припускали, що народжені у 2019 році зможуть врешті отримати понад 600 тисяч гривень.
Крім того, законопроєкт обмежує можливі способи використання рахунків: так, щоб стимулювати молодь лишатися, планувалось дозволити витрачати гроші лише на освіту, здоров’я чи житло в Україні.
Законопроєкт № 6394, який є основним для ініціативи економічного паспорта українця, так і не пройшов голосування. Водночас він не був ані відхилений Радою, ані відкликаний президентом; нардепи продовжують вносити його в актуальні порядки денні – де він лишається і в 2026 році.
Нагадаємо, одне з опитувань у грудні 2021 року показало, що понад половина українців позитивно ставилася до ідеї створення економічного паспорта українця.
Економічний паспорт українця – це не лише одна з понад тисячі обіцянок, які дав Володимир Зеленський за свої роки в політиці. Також це обіцянка й нардепів, обраних від «Слуги народу», позаяк вона закріплена у передвиборчій програмі партії. Відповідно, вона досі лежить на десятках нардепів: і чинних членах партії, таких як Давид Арахамія, Жан Беленюк, Андрій Герус, Данило Гетманцев тощо, – і тих, хто залишив партію/фракцію «Слуг», таких як Дмитро Разумков чи Гео Лерос.
Критики ідеї економічного паспорта заявляли, що він збільшить навантаження на державний бюджет – зокрема на обслуговування держборгу. Про те, як змінилися розмір та структура держборгу України за роки повномасштабного вторгнення, «Слово і діло» розповідало на окремій інфографіці.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»