Переговори України, США та росії в Абу-Дабі навряд чи принесуть серйозні результати вже на першому етапі. Реальним досягненням може стати узгодження подальшого графіка зустрічей, порядку денного та початок обговорення можливого припинення вогню. Водночас Кремль поки не зацікавлений у припиненні бойових дій і використовує переговорний процес як інструмент тиску на Київ та спосіб вести діалог безпосередньо з Дональдом Трампом. Важливу роль у досягненні домовленостей має відігравати Європа, однак між європейськими країнами поки немає згоди щодо спільної переговорної стратегії та формату участі.
Таку думку в коментарі «Слово і діло» висловив політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
Чому переговори в Абу-Дабі навряд чи принесуть швидкий результат
На думку політолога, розраховувати на серйозний прогрес під час першого раунду переговорів не варто. Максимальним досягненням може стати узгодження подальшого переговорного процесу, зокрема графіка зустрічей і конкретного порядку денного. Одним із важливих питань, яке сторони могли б почати обговорювати, експерт вважає припинення вогню. Йдеться як про поетапне, так і про секторальне припинення бойових дій.
«Єдиний прогрес, який може бути, – це продовження переговорів, визначення чіткого графіка подальшого переговорного процесу, чіткого порядку денного, який передбачав би, зокрема, обговорення питання припинення вогню. Або поетапного, або секторального припинення вогню. Ось якщо це буде, тоді може бути і прогрес. Поки я налаштований скептично», – зазначив Фесенко.
Він додав, що заяви Дональда Трампа про можливі успіхи переговорного процесу не обов'язково відображають реальну ситуацію.
«Що б там не говорив Трамп, він завжди видає бажане за дійсне. А ось у всіх інших, хто причетний до переговорів, на жаль, скептичні очікування. Тому що сьогодні очевидно: Кремль не хоче домовлятися про припинення вогню», – пояснив експерт.
Переговори України, США та росії: чи готовий Кремль до поступок і що запропонують КиєвуПолітологи Володимир Фесенко та Вадим Денисенко пояснили, чому економічні обіцянки не гарантують безпеки Україні та чи можливий прогрес у переговорах із росією.
За його оцінкою, Москва використовує переговори передусім як тактичний майданчик. Володимир путін зацікавлений у прямому діалозі з президентом США, а сам переговорний процес дає змогу одночасно чинити тиск на Україну. Тому поки немає підстав очікувати серйозних домовленостей уже під час першої зустрічі, зокрема щодо ключових питань завершення війни.
Чи домовлятиметься Вашингтон із Москвою про українські території без Києва
Питання територіальних поступок, за прогнозом Фесенка, не стане предметом обговорення на першому раунді переговорів в Абу-Дабі. Тому поки немає підстав очікувати, що США та росія узгоджуватимуть компроміси щодо українських територій у межах цієї зустрічі.
«Питання територій на першому раунді переговорів розглядатися не буде», – зазначив політолог.
Таким чином, основні обговорення на початковому етапі, найімовірніше, зосередяться на організації подальшого переговорного процесу та можливих форматах припинення вогню.
Яку роль у переговорах має відігравати Європа
Європейські країни вже залучені до переговорного процесу, хоча й не виступають його безпосередніми учасниками. За словами Фесенка, з минулого року європейські представники на рівні радників із національної безпеки постійно координують позиції з Україною та США.
Крім того, низка положень американського мирного плану безпосередньо стосується інтересів європейських держав. Йдеться про перспективи вступу України до ЄС, гарантії безпеки, зняття санкцій із росії та можливе повернення РФ на європейський газовий ринок.
«Ціла низка пунктів американського мирного плану стосується Європи. Від перспектив членства України в ЄС, гарантій безпеки для України до зняття санкцій проти росії та деяких інших речей. Особливо зараз у новій версії мирних ініціатив американців ідеться про повернення росії на європейський газовий ринок. Усе це без Європи вирішити неможливо», – пояснив політолог.
За його словами, Україна та США постійно узгоджують свої переговорні позиції з європейськими партнерами. Однак російська сторона виступає проти офіційної участі Європи в переговорах.
Участь Європи в переговорах із росією посилює позиції України – експертПолітолог Володимир Фесенко пояснив, як участь Європи в переговорах із росією може посилити позиції України, роль Стубба та Трампа та чи можливе поетапне припинення вогню.
Водночас зараз обговорюється можливість створення окремого переговорного формату між росією та європейськими країнами. Поки це лише ідея, але саме такий сценарій Фесенко вважає найімовірнішим.
«Останнім часом обговорюється можливість створення певного паралельного треку переговорів між росією та Європою. Але, знову ж таки, поки це лише ідея», – зазначив експерт.
Однією з проблем залишається відсутність єдності всередині самої Європи. Країни поки не можуть домовитися, хто саме представлятиме їх на переговорах і яку спільну стратегію варто обрати.
«Самі європейці між собою ніяк не домовляться. По-перше, хто їх представлятиме на переговорах. По-друге, вони ніяк не узгодять стратегію і тактику переговорного процесу. Їхня позиція майже тотожна нашій, і вони підтримують нас у переговорному процесі. Немає якихось великих суперечностей щодо переговорів, але суперечки є», – наголосив Фесенко.
Політолог нагадав, що розбіжності щодо тактики переговорів проявилися, зокрема, після телефонної розмови прем'єр-міністра Норвегії Йонаса Стере та президента Фінляндії Александра Стубба з Володимиром Путіним. Ця ситуація показала, що європейські країни не завжди однаково оцінюють доцільність прямих контактів із російським керівництвом. Водночас експерт вважає, що посилення ролі Європи в переговорному процесі відповідає інтересам України. У перспективі європейські держави мають стати офіційними учасниками переговорів, однак конкретний формат їхньої участі поки залишається відкритим.
«У наших інтересах, щоб Європа зрештою, можливо, через певний час, стала офіційним учасником переговорів. Тут питання лише в тому, у якому форматі. На мій погляд, імовірніший сценарій – це паралельний трек переговорів між Європою та росією», – підсумував Фесенко.
На його думку, у такому форматі може брати участь не лише Європейський Союз, а й НАТО. Окремий переговорний трек міг би стосуватися європейської архітектури безпеки, однак у будь-якому разі він буде пов'язаний з основним процесом переговорів між Україною, США та росією.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»