З великою ймовірністю можна ствверджувати, що саме Захід підштовхує український уряд до реальної боротьби з корупцією. Рішення про контроль та аналіз декларацій депутатів – ініціатива західних партнерів.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів експерт Центру політичних студій та аналітики Гліб Каневський, аналізуючи заяву прем'єр-міністра про розширення прав Антикорупційного бюро.
«Насправді, зараз уже створюється паралельний орган. Це Національна комісія, яка безпосередньо буде займатись розглядом декларацій чиновників та аналізувати їх доходи у відповідності до видатків. Потім вона матиме право притягувати до відповідальності чиновників через правоохоронні органи. Процес вже розпочався, і восени 2015 року комісія вже буде функціонувати. Тому розширювати права Антикорупційного бюро немає необхідності, адже є ризик, що повноваження будуть перетинатися», – аналізує експерт.
За його словами, загалом, ініціатива своєчасна, оскільки вже стало звичним явищем в українському суспільстві, що у чиновника, який регулярно міняє дорогі авто та живе в центрі Києва, декларація доходів складає 80 тисяч гривень на рік.
«Звичайно, перевіряти видатки чиновників та притягувати їх до відповідальності потрібно. Багатьом представникам урядових структур зараз дійсно може загрожувати перевірка декларацій. Якщо такі заяви робляться самим прем'єр-міністром, то це, ймовірно, вимога наших західних партнерів, а не рішення українських чиновників», – пояснив він.
Нагадаємо, 16 квітня 2015 року Президент України Петро Порошенко прийняв рішення про призначення головою Національного антикорупційного бюро Артема Ситника.
Додамо, що створити Національне антикорупційне бюро Петро Порошенко пообіцяв ще в середині січня, однак свого слова не дотримав: у цей час лише тривав прийом документів на посаду голови бюро.