Можна скільки завгодно критикувати успадковану від Радянського Союзу систему державного замовлення у вишах, однак поки що це єдиний дієвий і зрозумілий механізм, що дозволяє державі впливати на кількість студентів, які отримують виробничі спеціальності та вивчають точні й природничі науки.
Про це в коментарі журналу «Фокус» заявив ректор «Київського політехнічного інституту» Михайло Згуровський, передає «Слово і Діло».
«Зараз Міністерство освіти пропонує абітурієнтам самостійно розставляти пріоритети, й ті вибирають невиробничі спеціальності – хочуть бути юристами, економістами, політиками і т. д. Без чіткої державної політики у сфері підготовки кадрів ми прийдемо до того, що інженерів, фізиків, математиків, біологів і т. д. в результаті просто не буде», – вважає Згуровський.
На підтвердження своїх слів очільник одного з провідних українських вишів наводить цьогорічний приклад: після того, як під час останньої вступної кампанії Міністерство сформувало списки рекомендованих до зарахування у ВНЗ, відштовхуючись від пріоритетів абітурієнтів, без урахування потреб базових виробничих галузей, фізико-математичні й інженерні спеціальності обрала надзвичайно мала кількість абітурієнтів.
«Результат – провальний набір на фізико-математичні та інженерні напрямки. Якщо в Європі існує система стипендій, грантів та інших заохочень для студентів, які обрали складні, але важливі для країни спеціальності, то в Україні цей мотиваційний інструмент поки не розвинений. Тому виникає резонне питання, як Міністерство планує уникнути деіндустріалізації країни, якщо скасує держзамовлення», – резюмував Згуровський.
Нагадаємо, вчора навколо одного зі столичних технічних вишів – Національного авіаційного університету – розгорівся черговий скандал: за результатами перевірки ВНЗ міністр освіти Сергій Квіт звільнив увесь відділ внутрішнього аудиту МОНу.