Судові процеси з Росією можуть затягнутися на десятки років, а позови України за анексію та Донбас будуть набагато більшими, ніж на $3,5 млрд, тому для РФ це ще небезпечніша ситуація.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів економіст Борис Кушнірук, аналізуючи інформацію про те, що Україна запровадила мораторій на виплату боргу Росії в $3,582 млрд.
«Річ у тім, що цей борг не оформлений як міждержавний. Він оформлений через цінні папери, і хоча МВФ визнав його офіційним, це не змінює суті. Чому Росія пішла на оформлення через цінні папери? Тому що таким чином у будь-який момент можна перепродати його третім компаніям, наприклад, з Аргентини, і РФ більше не матиме стосунку до цього. Вже тоді РФ захищала себе від того, що Україна може відмовитися платити», – пояснює Кушнірук.
З іншого боку, РФ зіштовхнулася з проблемою: якщо це цінні папери, а Україна домовилася про їх реструктуризацію, а РФ не хоче цього, значить, вони готові судитися.
«Для них це контраверсійна ситуація, адже Україна також зможе подавати зустрічний позов у зв'язку з анексією Криму та агресією на Донбасі. По-перше, ці судові процеси можуть затягнутися на десятки років. Крім того, для РФ це небезпечно, тому що невідомо, яким буде рішення суду. Так, можливо, суд визнає, що ми маємо заборгованість, але й вимоги України до РФ врахують. А наші боргові вимоги є значно більшими за 3 млрд доларів», – аналізує економіст.
«Вони самі себе загнали в глухий кут. Погодитися на реструктуризацію вони не могли, а не погодитися для них – це створення додаткових проблем власноруч. Далі буде лише багаторічний судовий процес. До ухвалення рішення в судовому порядку Україна нічого не сплачуватиме борг, а наші вимоги до РФ – набагато більші», – проаналізував ситуацію економіст.
Нагадаємо, що 16 грудня МВФ визнав борг України перед Росією офіційним, але це не є перешкодою для продовження фінансування України. 8 грудня МВФ зняв заборону на кредитування країн із простроченою суверенною заборгованістю.