«Я не допущу, щоб було так, як минулого року». Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк закликав вжити оперативних заходів для стабілізації курсу гривні, яка з початку року значно девальвувала.
Кабмін Яценюка має нести таку ж відповідальність за курс, як і НБУ.
Є ситуативні чинники, які впливають на ситуацію. Звичайно, разом з ціною на нафту падає й ціна на український метал. І тут питання: скільки ще триватиме таке зниження цін? Наступним чинником є політика НБУ. Ми перейшли до гнучкого курсу. НБУ хоче перейти до інфляційного таргетування. Це означає, що потрібно забути про курс, який фіксується на певній позначці.
Курс коливатиметься залежно від того, як себе поводитиме населення, підприємства – чи намагатимуться купити валюту, чи продавати. У довгостроковій перспективі все залежить від того, яким буде зовнішньоторговельний баланс: яким буде сальдо експорту-імпорту та чи буде приплив інвестицій в Україну.
Все, що може зробити НБУ в цих умовах – згладжувати коливання, щоб вони не були настільки різкими. Для цього НБУ купує або продає валюту залежно від ситуації. Але Нацбанк не здатен встановити курс на рівні 30 або 20 грн/дол.
Звернення Яценюка зрозуміле, але на Кабміні лежить не менша відповідальність. Адже ми вимушено закриваємо ринок з РФ. Це обмежує наш експорт і НБУ нічого не може з цим зробити. Якраз уряд і повинен шукати інші ринки збуту.
Обвал рубля скоріше має непрямий вплив. Адже чим менший наш зовнішньоторговельний оборот з РФ, а ми сьогодні ще розширили список санкційних продуктів, тим меншою є наша залежність. Є кореляції через падіння цін на нафту, але не напряму. Рубль падає, тому що він пов'язаний з експортом нафти, а гривня – через те, що ціни на нафту пов'язані з українським експортом, цінами на метал.
Відзначимо, що НБУ для того, щоб утримати гривню від подальшої девальвації, щодня проводить аукціони з продажу валюти.