Генпрокурор і Рада прокурорів як форма саморганізації та самоврядування прокурорів мають діяти у визначених законом рамках, і ці рамки не перетинаються.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політолог Валентин Гладких, аналізуючи взаємодію Ради прокурорів із ГПУ в контексті призначення Юрія Луценка новим Генпрокурором.
«Функції, покладені на керівника Генпрокуратури, та обов'язки Ради прокурорів не перетинаються, тому конкуренції бути не має. Тим паче, що більший вплив все одно матиме генпрокурор», – констатував Гладких.
Однак, за його словами, головний момент у тому, що коли новому керівництву ГПУ потрібно буде пояснити свою неспроможність вирішити якісь реальні проблеми, що вже наобіцяли новопризначений генпрокурор і ті, хто його обрав на цю посаду, воно якраз і використовуватиме такий «блискавичник», як органи прокурорського самоврядування.
«Звичайно, будуть заяви, що саме органи самоврядування прокурорів заважають та перешкоджають роботі ГПУ», – підкреслив він.
Проте, як зауважив експерт, якщо ВР України спеціально для того, щоб уможливити призначення Луценка, спромоглася навіть ухвалити спеціальний закон, то взагалі не має бути жодних проблем, щоб забезпечити швидкі реформи в ГПУ.
«Не виключено, що за необхідності функції Ради прокурорів просто можуть обмежити», – припустив політолог.
На його переконання, зараз потрібно робити все можливе, щоб унеможливити спекуляції Луценка й тих, хто його обирав, на тому, що йому щось заважає виконувати власні обов'язки в новому кріслі.
«Ті, хто протягнув Луценка на посаду в ГПУ, «впихнули невпихуєме», а тепер пояснюватимуть неминучі провали тим, що хтось чи щось заважає», – проаналізував ситуацію Валентин Гладких.
Нагадаємо, вчора з другої спроби парламент підтримав призначення Юрія Луценка новим генеральним прокурором України.