Після перегляду новин і коментарів щодо можливого імпічменту Дональда Трампа мені не вперше здалося, що кількість експертів із конституційного права США в Україні значно більша, ніж у самих Штатах, які, на хвилинку, за кількістю населення разів так у вісім більші, ніж Україна. По-моєму, це хороша тенденція, тому я й вирішив спробувати ще збільшити кількість експертів, навівши декілька цікавих фактів.
Процедура імпічменту в Штатах доволі складна. Висунення обвинувачення здійснюється виключно Палатою представників (нижня палата парламенту США). Після цього Судовий комітет ухвалює рішення щодо розгляду цього питання Палатою представників. За умови, коли більшість Палати представників проголосує за імпічмент президента, справа направляється до Сенату. Для того, щоб урешті-решт президент США був звільнений в порядку імпічменту, необхідно, щоб за це рішення проголосувати дві третини Сенату (тобто 67 зі 100 сенаторів).
Складність процедури імпічменту обумовило те, що жоден президент США так і не був усунутий із посади в порядку імпічменту. За всю історію США Сенат лише двічі розглядав питання про імпічмент президента США (Ендрю Джонсона та Білла Клінтона). Ще одного разу питання імпічменту Сенатом США не розглядалося внаслідок добровільної відставки Річарда Ніксона. До речі, його добровільна відставка була пов'язана з тим, що, за попередніми даними Сенат, готовий був ухвалити остаточне рішення щодо імпічменту Ніксона.
Найбільш близьким до імпічменту був Ендрю Джонсон. Для того, щоб усунути його з посади в порядку імпічменту, при голосуванні в Сенаті не вистачило одного голосу!
Кілька разів питання про імпічмент президента відхилялося Судовим комітетом Палати представників (останні відомі прецеденти, пов'язані з Рональдом Рейганом та Джорджем Бушем-старшим), що ще раз підкреслює складність цього процесу.
Всупереч наявному стереотипу, Білл Клінтон міг бути усунутий із посади в порядку імпічменту не за інтригу з Монікою Левінскі, а за перешкоджання в правосудді та лжесвідчення.
В усіх випадках, коли ініціювалася процедура імпічменту, вона стосувалася дій особи, вчинених під час перебування на посаді президента США. Історія з Трампом в цьому сенсі кардинально відрізняється.
У США імпічмент президента може бути застосований за «державну зраду, хабарництво, інший тяжкий злочин чи проступок». Розмитість поняття «проступок» часто дає змогу американським конституціоналістам стверджувати, що імпічмент, хоча і є юридичною процедурою, може бути застосований і з політичних мотивів. Так, нездійснений імпічмент Ендрю Джонсона був пов'язаний із його протистоянням банківським колам США, про що, до речі, згадує Теодор Драйзер у романі «Фінансист».
Хоча конгресмени США не зв'язані жорсткою партійною дисципліною, партійна приналежність відіграє важливу роль при вирішенні питання про імпічмент президента. Так, при голосуванні за імпічмент демократа Білла Клінтона в Сенаті за одним з пунктів обвинувачення 45 сенаторів визнали президента винним, а 55 – невинуватим (45 демократів і 10 республіканців). Щодо іншого пункту обвинувачення (перешкоджання правосуддю) 50 сенаторів висловилися за винуватість Клінтона й 50 (45 демократів і 5 республіканців) – проти.
P.S. Ну і останній факт, який не стосується США, але може в Україні гріти душу бажаючим застосувати імпічмент щодо президента США. В 2004 році процедура імпічменту була застосована до президента Литви Роланда Паксаса. Який зв'язок цей факт має зі США? Все просто: передвиборча кампанія Паксаса частково фінансувалася російським бізнесменом Борисовим, який дав на неї 400 тисяч доларів США. Коли Паксас став президентом Литви, Борисов неодноразово чинив тиск на нього щодо надання російським громадянам громадянства Литви. Коли цей факт став відомий громадськості, почалася процедура імпічменту Паксаса. Втім, історія з Трампом все ж таки інша, а Литва – не США.
Олександр Москалюк, спеціально для «Слова і Діла»