Поки інші народні депутати обіцяють, Гончаренко втілює. Саме така думка виникла в автора даної публікації після витівки народного депутата від БПП біля стін Посольства Німеччини. Хоча ідея, яку хотів донести нардеп, звичайно ж, схвалювана більшістю українців, форма, в якій це було зроблено, може нівелювати весь глибокий сенс депутатського задуму. Точніше, вже нівелювала, що підтверджують заяви багатьох українських політиків.
І хоча саме представництво Німеччини з цього приводу видало лише кілька дуже дипломатично стриманих рядків (мовляв, шкода, та що візьмеш із «совка»), а міністр закордонних справ України Павло Клімкін ще більш дипломатично натякнув, що на дурощі Гончаренко в посольстві не образилися, але все частіші випадки вандалізму стосовно культових пам'яток ключових західних партнерів Києва нічого доброго не віщують. Тим більше, коли приклад показує не хто-небудь, а депутат парламенту.
Тим часом, використовувати аргументи приблизно того ж штибу час від часу погрожують багато народних обранців. Якщо поглянути на їхні публічні заяви, то каверзи чекати можна багато від кого. Правда, мало хто зважаться на таке, але ж пообіцяти – справа свята, особливо, якщо такі обіцянки подобаються електорату.
Зі свіженького. 16 січня Олег Ляшко на засіданні одного з комітетів Ради заявив, що «одягне фуфайку» й «особисто видворить Гонтареву», якщо та не змінить монетарну політику. Трьома тижнями пізніше головний «радикал» країни сильно обурився фотографіями нібито з показу Ukrainian Fashion Week (які насправді були зроблені під час Нью-Йоркського тижня моди) і погрожував відправити недбайливого дизайнера та напівголого хлопця-модель до Авдіївки «прати білизну для бійців». А Надію Савченко вже так дістали запитання про співпрацю з Медведчуком, що вона 7 лютого пообіцяла дати прес-конференцію після того, як із ним познайомиться.
Звичайно, найбільше провокаційних обіцянок саме у Ляшка у його підопічних. Взагалі, «Радикальна партія» – унікальне в своєму роді політичне утворення, члени якого, якби втілювали все, що обіцяють, напевно, давно б уже сиділи за ґратами. Наприклад, лідер РПЛ у квітні пообіцяв «закопати під асфальт» потенційних «тушок» своєї фракції, у серпні – «повисмикувати ноги ментам», які «ганяють» пасічників, на початку листопада – «відправити на рудники» всіх учасників акції з блокади словацького кордону, а вже через два тижні – «вішати на сосні» депутатів, що проголосують за скасування мораторію на вивезення лісу-кругляка.
Гідними соратниками Ляшка є Ігор Мосійчук, який заявив, що прийде в Раду з пістолетом, якщо туди в результаті виборів потраплять сепаратисти з Донбасу, і Андрій Лозовий, що пообіцяв у відповідь на необережне висловлювання мера Рівного Володимира Хомка «подарувати пекло» останньому.
Недалеко за рівнем розвитку політичної комунікації від Ляшка пішов лідер «Соціал-демократичної партії» Сергій Каплін. Наприклад, 13 вересня минулого року він пообіцяв притягнути до кримінальної відповідальності Арсенія Яценюка, Арсена Авакова та Сергія Пашинського, після чого змусити їх «грати на балалайках».
Треба сказати, що деякі політики все ж віддають перевагу ділу, а не словам. Наприклад, численні витівки Володимира Парасюка, знаменитий бійцівський хват Олега Барни та бійки за участю багатьох інших нардепів траплялися без будь-яких попереджень, що безумовно, додає інтриги в наше політичне болото. А вчинок Гончаренка показує, що тепер народні обранці вирішили вийти на міжнародний рівень. Словом, далі буде!
Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»