Днями голова «Укравтодору» Славомір Новак в інтерв'ю заявив, що не бачить нічого поганого в тому, що політики піаряться на будівництві й ремонті доріг. «Думаю, що завдяки дорогам можна вигравати вибори. За результатами різних соцопитувань, однією з найважливіших речей для людей в Україні є дороги. Не бачу нічого поганого в тому, що політики піаряться на дорогах. Думаю, це правильний підхід», – сказав чиновник, наводячи приклад рідної Польщі, де, на його думку, саме дороги допомогли нинішній владі перемогти на виборах.
Ми не будемо сперечатися з паном Новаком про те, добре чи погано те, що політики роблять собі рейтинг на ремонті й будівництві доріг (за державний рахунок, ясна річ). Однак ми погодимося з ним, що це дуже важливий і часто вживаний інструмент піару. Сказати, що в системі «Слова і Діла» подібних обіцянок багато – це нічого не сказати. Їх дуже багато, причому серед політиків усіх рівнів. Усі – від прем'єр-міністра до мерів обласних центрів – дають їх регулярно (і навіть іноді виконують).
До речі, про прем'єр-міністра. Не так давно Володимир Гройсман написав у себе в Facebook про те, що, мовляв, українці приємно дивуються якістю ремонту деяких автомагістралей. Ми зовсім не проти, щоб таких захоплених відгуків було якомога більше. Але хотілося б нагадати главі уряду, що минулого року він уже провалив обіцянку залучити на ремонт доріг в Україні від 18 до 19 млрд грн. За підсумками 2016 року виявилося що на цю потребу пішло лише 10 млрд грн. Що теж немаленька сума, але де «загубилися» інші 8-9 млрд? До слова, така ж невиконана обіцянка зафіксована й у міністра інфраструктури Володимира Омеляна.
Також цікава інша історія заяв прем'єра. У травні 2016 року він говорив, що через 2-3 роки зможе привести українські дороги «до нормального стану». А в червні цього року, судячи із заяви Гройсмана, цей термін продовжився вже до 5-7 років.
Також представники влади люблять називати кілометраж доріг, які планують відремонтувати. І тут, як то кажуть, хто більше: Петро Порошенко, наприклад, пообіцяв у 2017 році відремонтувати близько 2 тис. км доріг, а Омелян назвав цифру в 2,5 тис. км. Втім, поки що «Укравтодор» від графіків, намічених президентом і міністром, відстає, хоча роботи, таки дійсно ведуться. Чи встигнуть дотягнути хоча б до 2 тис. км? Про це ми, без сумніву, вам розповімо в кінці року.
Також у кінці 2017 року стане остаточно зрозуміло, чи зможе міністр Омелян запровадити обов'язкову верифікацію ремонту доріг (алгоритм перевірки якості ремонту/будівництва), який мав би запрацювати в поточному році.
Саме такого алгоритму не вистачило під час виконання приватним підрядником ремонту доріг у містах Любомль і Володимир-Волинський у Волинській області в 2016 році. Власне, прикладів «халтурного» ремонту доріг – хоч греблю гати в усій Україні, але саме тут на це звернув увагу місцевий народний депутат Ігор Гузь. У зв'язку з чим у його досьє на сайті «Слова і Діла» з'явилася обіцянка домагатися притягнення до відповідальності підрядника за неякісну роботу. Нардеп звернувся за цим фактом до правоохоронних органів, тим самим змусивши фірму-виконавця робіт піти на компроміс і виправити огріхи.
Якщо поглянути на обіцянки інших депутатів, то можна побачити, що обіцянки відремонтувати ту чи іншу автодорогу в регіонах, загалом, не рідкість. Незважаючи на те, що до сфери їхньої депутатської компетенції це й не належить. Наприклад, Сергій Ківалов на виборах у 2014 році обіцяв побудувати кільцеву дорогу в Одесі (чекаємо на інформацію про хід реалізації), Максим Бурбак – що будівництво дороги Київ-Харків-Довжанський буде фінансуватися Світовим банком (виконано), а Антон Кіссе спочатку обіцяв, що ремонт траси Одеса-Рені завершиться в січні 2017 року, а потім – що для моніторингу цієї обіцянки буде створена спеціальна громадська група. Чому не виконана перша обіцянка Кіссе, пояснювати зайве, а от другу все ж роз'яснимо: замість громадської групи за станом ремонту спостерігали помічники народного депутата. Принаймні так «Слову і Ділу» відповів сам Кіссе.
До речі, якщо вже говорити про піар на дорогах, то багатостраждальна траса Одеса-Рені в цьому плані – просто зразок того, як потрібно підвищувати рейтинг за рахунок інфраструктурних проблем. Чого тільки варта обіцянка грузинського українця без паспорта Міхеіла Саакашвілі, який, будучи губернатором Одеської області, обіцяв проводити зустрічі прямо в наметі на трасі. І проводив же. Не впевнені, що на процес виділення грошей на ремонт вплинув саме цей факт, але обіцянка виконана. Тепер справу Саакашвілі продовжує інший голова ОДА, Максим Степанов. Щоправда, він обіцяє не прийом громадян у наметі, а лише завершити ремонт дороги в 2017 році.
Не скористатися нагодою та не підняти рейтинг на темі ремонту доріг не міг і відомий парламентський популіст Олег Ляшко, який у червні цього року пообіцяв, що «гроші Януковича» підуть на ремонт доріг. Ясна річ, що конфісковані кошти колишнього президента та його оточення будуть витрачені не лише на це, і Ляшко зі своїми 19 депутатами фракції вплинути на цю справу навряд чи зможе.
Більш системні й реальні підходи запропонували депутати Віктор Бондар і Тарас Кремінь. Перший пообіцяв спрямовувати по 8% від вартості палива на АЗС до місцевих бюджетів на ремонт і утримання районних і міських доріг, другий – зареєструвати законопроекти, які допоможуть контролюючим органам уберегти українські дороги від перевантажень. Щодо першої обіцянки певний рух спостерігається, тож поки вона «в процесі», друга – вже не виконана, оскільки депутат протягом півроку не подав обіцяну законодавчу ініціативу.
Ну і, звичайно, наш огляд був би неповним без обіцянок місцевої влади. Адже її підтримка населенням часто безпосередньо залежить від стану доріг. Тому вони намагаються витягти з цього максимум електоральної користі. Наприклад, минулого року «Слово і Діло» зафіксувало обіцянку мера Києва Віталія Кличка відремонтувати в столиці 300 км доріг і, зокрема, Кільцеву дорогу. Обидві поки «в процесі» й ми з нетерпінням чекаємо кінця року, щоб підбити підсумки.
До речі, ремонт або будівництво кільцевих трас міст – популярний предмет піару серед представників місцевої влади. Такими обіцянками в останні роки відзначилися міський голова Одеси Геннадій Труханов, губернатори Тернопільської, Волинської, Миколаївської областей Степан Барна, Володимир Гунчик, Олексій Савченко.
Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»