Закон розрахований на ситуацію, коли одна особа може повестися нетактовно щодо суду. В цій ситуації суд має ресурси, щоб притягнути таку особу до відповідальності – вивести із зали суду, наприклад, але немає страховки від масових заворушень.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів директор із наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк, оцінюючи справу проти Михоли Коханівського та погром у будівлі суду.
«Ситуація така, що суд не має ресурсів, щоб долати розбірки, погроми й не ставати полем битви в певному сенсі», – констатував експерт.
Він уточнив, що законодавчо суд не має таких інструментів.
«Тут є законодавча прогалина, тому що саме законодавство має визначати, як діяти в таких ситуаціях, коли починаються грубі масові правопорушення в суду», – підкреслив фахівець.
Експерт наголосив, що якщо є бажання завершити цю історію позитивно, завершити справу чесним вироком, то слід врахувати, що суд під тиском натовпу не може винести об'єктивне рішення.
«Жоден суд під тиском не оголосить неупереджений вирок. Існує людський фактор. Судді також люди, їм також притаманний страх. Страх помсти, наприклад», – додав він.
«Держава, якщо вона існує має, має діяти й зробити все для розслідування факту та притягнення винних до відповідальності незалежно від партійної прихильності. Вчинив порушення громадського порядку – відповідай за це. Це, звісно, в ідеалі, але саме так і має бути», – резюмував Микола Хавронюк.
Як відомо, під час розгляду справи Миколи Коханівського спецпризначенці штурмували залу суду, де забарикадувалися активісти. Поліція застосувала сльозогінний газ, радикали зламали меблі й вибили вікна.
Нагадаємо, командир батальйону ОУН Микола Коханівський був затриманий через стрілянину в Києві.