Діаре́я — патологічний стан, при якому виникають неоформлені або рідкі випорожнення частіше ніж зазвичай для конкретної людини. Діарея розвивається, в основному, внаслідок споживання забруднених харчових продуктів і води. Таке визначення діареї дає український варіант вікіпедії. Втім, поняття діареї можна використовувати не лише для характеристики патологічного стану організму, але і оцінюючи законотворчу діяльність українського парламенту.
Ні, звичайно можна гратися в політкоректність і використовувати м’якіші вислови. Ну, наприклад, на початку 90-их в юридичній сфері часто вживалося словосполучення «законодавча інфляції». Це поняття повинно було продемонструвати ситуацію, за якої різке збільшення актів законодавства призводило до того, що юристи часто не встигали ознайомитися з усіма нововведеннями. Не дивно, що на новели в законодавстві переставали звертати увагу. До того ж, норми законів зазвичай були незрозумілими та суперечливими. В підсумку правові норми знецінювалися. Безумовно, що девальвація закону зумовлювалася не лише збільшенням кількості нормативних актів, але і низкою інших обставин. Проте, надмірне бажання законодавців врегулювати всі сфери суспільних відносин також заклало фундамент для деформації правової сфери.
Починаючи, з 2014 року поняття «законодавча інфляція» фактично перестало використовуватися. На зміну йому прийшло нове явище – «законодавчий спам». Такі термінологічні зміни були обгрунтованими. При всіх негативних тенденціях економіки з 2014 року, рівень інфляції 90-их був значно вищим, ніж нині. В той же час, проблема спаму стосувалася кожного, хто хоч більш менш має справу з комп’ютером. Втім, змістовно, як би там не було, «законодавча інфляція» і «законодавчий спам» позначали якщо не одне і те саме, то принаймні схожі явища.
В той же час, життя не стоїть на місці. Все змінюється і розвивається. По мірі того, як законодавці заповзятливо прагнуть створювати все нові і нові закони, особливо не замислюючись про доцільність їх прийняття, гострослови пропонують використовувати все нові і нові словосполучення. І, як на мене, поняття «законодавча діарея» якнайкраще підходить для характеристики того, що нині має місце в законотворчій діяльності парламентарів.
Так, нещодавно у парламенті був зареєстрований проект Закону «Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії». При цьому доцільність прийняття такого закону більш ніж сумнівна. По-перше, вказаний документ в значній мірі відтворює проект Концепції вдосконалення правничої (юридичної) освіти для фахової підготовки правника відповідно до європейських стандартів вищої освіти та правничої професії. Інакше кажучи, навіщо на рівні закону прописувати те, що повинно бути закріплено в підзаконних нормативно-правових актах? За цією логікою тоді всім підзаконним актам треба надати статусу закону шляхом їх затвердження парламентом. Не слід також забувати, що Міністерство освіти і науки встановлює так звані галузеві стандарти вищої освіти. Тому, якщо законодавець прийме відповідний закон, постане необхідність прийняти закону Про медичну освіту, Про педагогічну освіту, Про інженерну освіту, Про радіофізичну освіту і т.д.
По-друге, з екранів телевізорів постійно тільки і чути про розвиток громадянського суспільства в Україні. Автори законопроекту так само постійно наголошують на необхідності формування громадянського суспільства. Між тим, громадянське суспільство насамперед передбачає самоорганізацію суспільного життя без участі держави. Інакше кажучи, чим більше втручання держави в функціонування соціальних інститутів, тим менше сфера функціонування громадянського суспільства. Показово, що класична юридична освіта (та і не тільки юридична) зароджувалася саме в результаті отримання університетами автономії від держави.
По-третє, нинішнє законодавство для заняття будь-якої юридичної професії вимагає складання спеціального кваліфікаційного іспиту. Незалежно від того, хочеш бути адвокатом (ст.9 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), суддею (ст. 73 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»), нотаріусом (Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату») або прокурором (ст. 31 ЗУ «Про прокуратуру), особа повинна складати іспит. Тобто, особа, яка навчалася у ВНЗах, які не надавали належного рівня знань, не зможе отримати доступ до вказаних юридичних професій та спричинювати шкоду суспільству за умови високої якості проведення кваліфікаційних іспитів.
Відтак, доцільніше прийняти не Закон Про юридичну освіту, а Закон «Про заборону законодавчої діареї», яким обмежити законодавчі ініціативи вітчизняних депутатів. Переконаний, що, юридична спільнота такий закон підтримала би.