У вівторок, 16 січня, Верховна Рада приступила до розгляду у другому читанні президентського законопроекту про реінтеграцію Донбасу. Відхиливши більшість депутатських поправок, парламент відклав розгляд найважливішого документа до 18 січня. Однак ще в понеділок було зрозуміло, що процес ухвалення законопроекту буде супроводжуватися серйозними проблемами і може викликати конфлікт, як всередині держави, так і за його межами.
Законопроект Петра Порошенка «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях» парламент ухвалив у першому читанні ще 6 жовтня, попередньо забравши з документа ст. 7 із згадкою Мінських угод. У процесі підготовки до другого читання, до законопроекту було внесено 673 депутатські поправки, затверджені профільним комітетом ВР з питань національної безпеки і оборони. Це перетворювало документ у зовсім інший законопроект.
Одним з важливих змін, у порівнянні з початковою редакцією, як повідомив член комітету ВР з питань нацбезпеки і оборони Тарас Пастух, стала поява в законопроекті ст. 10. За словами Пастуха, вона з'явилася вже після обробки законопроекту в комітеті. Вона надає безпрецедентні повноваження силовикам. «Без будь-якого рішення суду, поліцейський, військовослужбовець або навіть цивільний чоловік, залучений до центрів управління, може обшукувати і затримувати вас; безперешкодно обшукувати ваш автомобіль, квартиру, підприємство, навіть якщо воно розташоване в 50 або 70 кілометрах від лінії зіткнення», – пояснив Пастух.
Силовики зможуть застосовувати зброю і спецзасоби стосовно порушників, перевіряти у громадян документи і затримувати їх, здійснювати особистий огляд і огляд транспортних засобів, проникати у житлові та інші приміщення, забороняти і тимчасово обмежувати транспортний рух, а також використовувати транспортні засоби громадян і підприємств. Все це, фактично, вводить у регіоні воєнний стану.
Також законопроект про реінтеграцію Донбасу передбачає кримінальну відповідальність для осіб, які беруть участь у збройній агресії або залучені до окупаційної адміністрації РФ. Це положення, до слова, входить у пряме протиріччя з п. 5 Мінських угод, який, навпаки, передбачає амністію для учасників подій в ОРДЛО.
Крім цього, СБУ отримує право на всій території України прослуховувати переговори, перевіряти електронну пошту та переглядати профілі громадян у соціальних мережах. Також законопроект називає Росію агресором, а «органи влади» так званих «ЛНР» і «ДНР» – окупаційними адміністраціями. На РФ покладається відповідальність за моральний і матеріальний збиток, заподіяний громадянам України, а все майно, що залишилося на окупованій території, Україна визнає своїм. (докладніше – див. інфографіку).
Але вже напередодні розгляду законопроекту в другому читанні, стало зрозуміло, що в сесійній залі можуть виникнути проблеми. Зокрема, член фракції «Блоку Петра Порошенка» і комітету з питань нацбезпеки і оборони Ірина Фріз, закликала парламентські фракції підтримати документ у другому читанні, але в редакції, максимально наближеною до президентського варіанту. «Коли 50% документа переписано, то це інший закон і інша відповідальність», – уточнила Фріз.
Така позиція здивувала, іншого члена комітету, представника «Народного фронту» Дмитра Тимчука. За його словами, представники БПП у комітеті були обізнані про характер поправок і голосували за них (Фриз, своєю чергою, підкреслила, що не входила до числа тих, хто голосував). Втім, вже з цих коментарів було зрозуміло, що згоди, щодо остаточного змісту документа немає навіть серед учасників парламентської коаліції, в яку входять БПП і НФ.
Під час розгляду законопроекту в другому читанні, парламент послідовно відхиляв усі запропоновані поправки. «Під ніж» пішла навіть поправка про визнання «ДНР» і «ЛНР» терористичними організаціями. Зупинившись на поправці №481, парламент відклав подальший розгляд законопроекту про реінтеграцію Донбасу на 18 січня...
При цьому вже зараз зрозуміло, що якщо документ буде ухвалений, то саме в тій редакції, яка буде максимально наближена до президентського варіанту. Відкритим залишається питання: чи викличе це вибух у самій коаліції, оскільки, як раніше повідомив Дмитро Тимчук, «Народний фронт» ні в якому разі не підтримає законопроект, якщо в ньому прямо або побічно будуть згадуватися Мінські угоди. Тим часом, на їхньої реалізації наполягають міжнародні партнери України. Зокрема, посол США в Україні Міла Йованович, в інтерв'ю РБК особливо підкреслила, що законопроект про реінтеграцію Донбасу повинен «залишати відкритим шлях до імплементації Мінських домовленостей».
Нагадаємо, що модальність виконання цих угод влаштовує Росію, але не влаштовує Україну, оскільки, крім амністії бойовикам, передбачає проведення місцевих виборів в ОРДЛО до взяття під контроль державного кордону в Донецькій і Луганській областях. У перспективі такий сценарій передбачає появу вчорашніх бойовиків вже у Верховній Раді. Це дозволить Росії через своїх маріонеток прямо впливати на ухвалення важливих державних рішень в нашій країні.
Як уже повідомляло «Слово і Діло», первісний текст документа народився після консультацій з країнами-учасниками Нормандського формату (Німеччина, Росія, Україна і Франція), а також з представниками США. При цьому саме учасники Нормандського формату, в лютому 2015 року, погодили текст Мінських угод і теж наполягають на їх виконанні. Та й сам Петро Порошенко вніс свій законопроект, як невідкладний, тому провал в його розгляді вкрай небажаний.
Це означає, що здатність глави держави «всидіти на всіх стільцях» стає головною інтригою ухвалення законопроекту. Президенту необхідно забезпечити його ухвалення, не посварившись при цьому з партнерами по коаліції. Одночасно потрібно дотримати державні інтереси, що не посваритися з міжнародними партнерами, допомога яких надзвичайно важлива для України, і не викликати протести в суспільстві, де можуть вирішити, що Порошенко вирішив слідувати у фарватері Кремля.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»