Україна залишається однією з найбідніших країн Європи та світу, водночас маючи одні з найвищих цін на вживані авто. Можна нарахувати три глобальні причини, чому так сталося. Всі вони є наслідками одна одної, та вирішення кожної з них окремо не вирішить проблеми з доступністю авто в Україні загалом.
По-перше, Україна після розпаду Радянського Союзу мала свою власну галузь із виробництва автомобілів. Можна критикувати якість та кількість вироблених автівок, можна навести безліч причин, чому вітчизняний автомобіль не підкорив світових ринків. Утім, залишати поза увагою цей факт не варто.
По-друге, цілком зрозуміло, що в часи економічної кризи та невизначеності, в 1990-х роках, у автомобільних заводів-гігантів з’явилися приватні власники. Вже потім вони пішли в політику, збільшили капітали та стали відомими всім нам під загальною назвою «олігархи». Великі власники мали й мають потужне автомобільне лобі в політиці й намагаються, попри будь-який стан речей у вітчизняній економіці, заробити якомога більше грошей. Це також очевидний факт.
По-третє, за всіма показниками маємо найбідніше в Європі населення. Так було майже весь час після настання незалежності України в 1991 році, втім, криза останніх років поглибила фінансову прірву між багатими й бідними, спустошила гаманці «середнього класу» та змусила багатьох підприємливих українців шукати заробітків за кордоном.
Усі ці причини не сприяють загальній автомобілізації України: попри велику площу нашої держави, ми маємо один із найнижчих рівнів кількості авто на душу населення. За даними 2016 року, на одну тисячу українців припадають лише 202 автомобілі. Для порівняння: в маленькій Естонії – 514, у Польщі – 546, у Чехії – 485, у США (які значно більші за нашу країну) в 2011 році цей показник сягнув 802 автівки на тисячу осіб.
Але проблема навіть не в бідності населення та олігархах. Проблема у відсутності стратегічних цілей розвитку вітчизняного автопрому, спробі «законсервувати» ситуацію, витиснути останні соки з убитої економіки. Тоді як ціни на вживані авто з Європи залишаються високими для українців. Цією ситуацією користуються спритні ділки, які за допомогою «сірих» схем пропонують пригнати автомобіль з-за кордону, використовуючи різноманітні законодавчі лазівки. Так, спочатку біля кордонів із країнами ЄС почало з’являтися щоразу більше авто на тимчасовій реєстрації, а вже в наші дні «євробляхи» заполонили ледь не кожне велике й мале місто України.
То що збирається робити держава? Чи є сприятливий вихід з автомобільної кризи для всіх учасників ринку – і для українського виробника, і для «білих» імпортерів, і для споживачів?
Ні живий, ні мертвий
Вітчизняний автопром – достатньо розгалужена галузь. В Україні виробляються і легкові авто, і вантажні, і автобуси, і громадський електротранспорт, і спеціальні авто для потреб військових. Щодо легкових авто, то ми маємо кілька заводів, однак повним циклом виробництва авто може похвалитися лише «АвтоЗАЗ».
Щодо об’ємів виробництва вітчизняних легкових авто, то тут маємо сумну картину. В 2014 році з конвеєрів українських заводів (різні типи зборки та виробництва авто) зійшли майже 26 тисяч автівок. Ще в 2013-му їх кількість становила 46,758 авто. Тоді як у 2015-2016 роках виробництво майже зупинилося – 5,654 та 4,340 автівок відповідно. У 2017 році ситуація дещо покращилась, але це виглядає надто непереконливо – було вироблено лише 7,296 легкових автомобілів.
«Флагман» вітчизняного легкового автомобілебудування – корпорація «УкрАвто» – навіть заявила про зупинення в грудні 2017 року виробництва автомобілів моделі Lanos на Запорізькому автомобільному заводі. Звісно, в компанії всю провину поклали на збіднілих українців та «євробляхи». «Ми призупинили виробництво автомобілів моделі Lanos. Причиною цього рішення стала економічна ситуація в країні та зниження попиту на авто. Також вплинула проблема ввезення дешевих старих авто в обхід розмитнення», – повідомили в прес-службі компанії.
Звісно, падіння виробництва та продажів вітчизняних авто – сумні новини для держави. Однак не варто забувати й про закони ринку. Вартість нового автомобіля SENS sedan 2017 року виробництва залежно від комплектації становить від 190 до 210 тисяч гривень. Це близько 8 тисяч доларів. При цьому в стандартній комплектації в авто немає ані кондиціонера, ані центрального замка, не кажучи вже про те, що навіть у «повному фарші» авто в принципі не виробляється з автоматичною коробкою передач. Цікаво, чому українці надають перевагу вживаним авто, навіть якщо не йдеться про протизаконні «євробляхи», які в середньому коштують 3-4 тисячі євро зі значно вищими стандартами безпеки та комплектацією на будь-який смак?
«Сірі» схеми – не вихід?
Щоправда, прикра ситуація з виробництвом вітчизняних автомобілів не применшує інших загроз, перед якими постало все суспільство з популяризацією так званих «сірих» схем.
Кількість автомобілів, завезених для користування за такими схемами, зараз навіть важко підрахувати. У Державні фіскальній службі повідомляють, що станом на 1 листопада 2017 року в Україні нараховувалося 236 тисяч автомобілів з іноземною реєстрацією, які порушили терміни транзиту й тимчасового ввезення. За різними оцінками, ця кількість може бути більшою щонайменше удвічі.
Чим небезпечні «євробляхи»? По-перше, вони нівелюють саму ідею законних відносин розмитнення та обліку транспортних засобів між громадянами та державами. Якщо простіше – масштабують економічний хаос та знецінюють саму ідею сплати податків у державі.
По-друге, автомобілі на іноземній реєстрації створюють серйозні проблеми на дорогах. І це не жарти, адже кількість ДТП в Україні й так зашкалює, а відсутність невідворотності покарання для «євробляхерів» породжує вседозволеність у поведінці водіїв. Звісно, це не загальне правило для всіх, хто має авто на іноземній реєстрації, втім, тенденція саме така.
Нарешті, зростає соціальна напруга між українцями. Адже як змусити громадян дотримуватися ПДР та логіки сплати всіх мит, податків, акцизів, обов’язкових страхових платежів за своє авто, якщо можна придбати авто за кілька тисяч євро й кататися без будь-яких суттєвих наслідків для власної кишені.
Звісно, в ДФС повідомляють про зростання кількості штрафів та притягнення до відповідальності водіїв, які вирішили спробувати вдачу та придбати собі авто на іноземній реєстрації. Втім, досі універсального метода, як подолати рух «євробляхерів», держава спільно з громадянами не винайшла.
Що скаже держава?
Українці не розмитнюють авто, тому що це дорого. Щоправда, держава вже пішла назустріч у 2016 році, знизивши акцизи на ввезення вживаних авто з Європи, не старіших за 2010 рік виробництва. Тобто йдеться про екологічний стандарт «Євро-5». Розмитнювати за пільговими умовами вживані авто українці могли до 31 грудня 2018 року й ввозити не більш ніж один автомобіль на рік. Інакше мали доплатити повну вартість розмитнення.
Такі умови не надто полегшили життя українцям. Адже середня вартість вживаного авто з Європи залежно від класу й стану, коливається в межах 6-10 тисяч євро. І це без розмитнення, за яке в середньому потрібно викласти ще 2-3 тисячі євро.
До слова, пільговий режим розмитнення вживаних авто народні депутати продовжили в червні 2017 року. Але зробили це цікавим чином: до 31 грудня 2019 року українці ще можуть пригнати й розмитнити авто стандарту «Євро-5», а вже з 1 січня 2020 року завозити й виробляти всередині країни можна буде лише автомобілі екологічного стандарту не нижче «Євро-6». Тобто вживані авто знову подорожчають.
Поки що рух «євробляхерів» лише набирає сили. Громадяни об’єднуються в громадські організації та влаштовують пікетування із застосуванням своїх транспортних засобів. Звісно, коли на вулиці столиці виїжджають тисячі авто на іноземній реєстрації та блокують рух містом, миттєво протидіяти таким акціям важко.
Питання може бути вирішене на рівні Верховної Ради. Народними депутатами були підготовлені й внесені вже кілька законопроектів. Основний із них – №5567 «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо врегулювання транзиту та тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування)» у співавторах має 95 народних депутатів.
Що пропонується в документі? По-перше, йдеться про «запровадження часткового звільнення від оподаткування митними платежами транспортних засобів особистого користування та встановлення справедливої плати за їх тимчасове ввезення на митну територію України громадянами-резидентами». По-друге, законодавці пропонують посилити адміністративну відповідальність за митні правопорушення та більш жорстко контролювати транзитні переміщення транспортних засобів особистого користування.
Звісно, тема «євроблях» виринатиме частіше з наближенням виборчого сезону в Україні. І не виключено, що власникам авто на іноземній реєстрації таки підуть назустріч. Втім, держава й усі ми маємо нарешті обрати стратегію – або розвивати власний автопром, або заполонити українські дороги дешевими вживаними авто з Європи чи США. Обидва шляхи мають як свої переваги, так і недоліки. Однак нинішнє засилля «сірих» схем і хаосу на дорогах – найбільш недосконалий і небезпечний шлях з усіх можливих.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»