Акція протесту власників авто на іноземній реєстрації вже вкотре розділила решту громадян на два табори: одні підтримують дії пікетувальників, інші –– засуджують. Цього разу акція відбулася біля стін парламенту, що викликало шалені затори в центрі Києва та невдоволення серед мешканців та гостей столиці.
Дії протестувальників були організованішими та спрямованими саме на задоволення кінцевої мети – ухвалення закону про спрощення процедури розмитнення вживаних автомобілів з ЄС та зменшення їхнього граничного віку з 2010 року випуску на більш пізній період. Протест вийшов не таким чисельним, як планували його організатори: замість 100 тисяч власників «євроблях» мітингувати в урядовому кварталі приїхали лише кілька тисяч.
Попри те, що Верховна Рада цього дня не працювала в пленарному режимі, пікет тривав цілий день, а саму акцію протесту «євробляхери» вирішили зробити безстроковою. Мовляв, влада та більшість парламентарів зайняли безкомпромісну позицію й не чують вимог пікетувальників. Вже наприкінці цього тижня вони планують збільшити чисельну кількість учасників акції протесту, щоб іще гучніше заявити про свої вимоги.
Як би далі не розвивалися події, стає зрозумілим, що подальше ігнорування вирішення проблеми автомобілів на іноземній реєстрації лише посилюватиме протестні настрої. Від компромісів нікуди не подітися. Парламент та уряд мають подбати про те, щоб усунути прогалини в законодавстві, які дозволяють безперешкодно завозити та користуватися авто на іноземних номерах. Крім того, державі доведеться звернути увагу і на спрощення процедури митного оформлення, і, можливо, на зменшення ставок і податків на ввезені вживані автомобілі з Європи. Власникам придбаних транспортних засобів у тому чи іншому вигляді доведеться сплатити податки до держбюджету вже з придбаних авто й змиритися із тим, що «сірі» схеми ввезення будуть скасовані.
Втім, наразі протистояння лише набирає обертів. До вирішення проблеми ще дуже далеко, враховуючи принциповість позицій кожної зі сторін. Президент, Кабмін та Верховна Рада по-різному бачать ситуацію та виходи з неї. Який шлях буде обраний за компромісний та чи зможуть держава й автовласники на «євробляхах» таки знайти спільну мову?
Позиція президента
Головним противником задоволення вимог «євробляхерів» є саме президент Петро Порошенко. Минулого року він зі своїми правками підписав закон про спрощення процедури митного оформлення вживаних автомобілів з Європи не старіших за 2010 рік, тобто виготовлених за екологічними стандартами «Євро-5».
Однак це не спростило життя пересічного українця. Хоча процедура розмитнення таких авто стала значно дешевшою, їхня вартість у країнах ЄС є високою, а значить, недоступною для більшості громадян. Придбати та розмитнити таке авто можуть дозволити собі українці, які мають на руках не менш ніж 10 тисяч євро.
Петро Порошенко публічно висловився проти практики ввезення та користування авто на іноземній реєстрації. «Коли ми були в Ягодині, машина з литовськими номерами – за кермом сидить українець. Я кажу: це ви на п’ять днів в’їжджаєте? Він каже: пане президенте, ну які п’ять днів? Це він мені каже. А як будеш робити? Та там то те, то се, того підмажу, цього підмажу, щось будемо робити. Ні, друзі мої, не будемо робити. І підмазувати не будемо. І робитися це має по-іншому. І тут має бути координація наших дій. Чому одні мають платити податки, акцизи, мита, а інші будуть підмазувати? Має бути наша спільна позиція, щоб одні не були дурнішими, а інші розумнішими», – заявив президент у травні цього року.
Вже влітку він підписав указ №146/2017, яким доручив уряду розробити механізми боротьби з незаконним використанням автомобілів на іноземній реєстрації. Ситуації додає конфліктності ще й той факт, що до того, як стати главою держави, Петро Поршенко володів бізнесом із виробництва автомобілів.
Позиція уряду
Прем’єр-міністр налаштований вести діалог із власниками авто на іноземній реєстрації, але зазначив, що проблема має бути вирішена «в інтересах держави». «Я сам зустрічався з представниками власників (таких авто – ред.) три-чотири місяці тому. Питання неоднозначне і я б просив, щоб ми тут проявили лідерські позиції, які дозволять нам зберегти державний інтерес», – заявив Володимир Гройсман під час засідання Кабміну.
Глава уряду пропонує об’єднати зусилля на базі профільного парламентського комітету, адже проблему можна буде вирішити, лише «коли будуть внесені пропозиції та погоджено зміни до законодавства».
Прикметно, що більш жорстку позицію займає Державна фіскальна служба. Там готові до більш рішучих силових заходів щодо власників «євроблях».
За інформацією ДФС, понад 63,9 тисячі транспортних засобів комерційного та особистого користування з іноземною реєстрацією, ввезених у 2015–2017 роках у режимі транзиту та тимчасового ввезення, перебувають в Україні з порушенням терміну. «Про кожен випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів та зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол. Не вивезення транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, за межі митної території протягом десятиденного терміну є триваючим правопорушенням, оскільки в такому разі особа перебуває в стані протиправної діяльності через невиконання свого обов'язку», – підкреслив заступник директора департаменту організації протидії митним правопорушенням ДФС Олексій Сівірін. Тож, на думку фіскалів, у такому разі можна штрафувати та конфісковувати ввезені з порушенням митних правил автомобілі. Мета – покарати порушників та наповнити бюджет.
Вихід знайдуть у Верховній Раді?
Поки що найбільш імовірним майданчиком, де всі учасники протистояння можуть спробувати знайти спільну мову, є парламент. Врахувати позиції як автовласників, так і інтереси держави мають у профільному комітеті з питань податкової та митної політики, який очолює представниця пропрезидентської фракції БПП Ніна Южаніна.
Очільниця комітету виступає проти будь-якої податкової амністії для власників «євроблях». «Люди, які сьогодні вийшли на вулицю, не хочуть нічого платити та не хочуть нести відповідальність за порушення законодавства. Ми не можемо забути й не реагувати на те, що 8 мільйонів громадян мають автомобілі з українською реєстрацією, платили податки тощо», – заявила вона у відповідь на тиск з боку протестувальників.
Ще взимку у Верховній Раді були зареєстровані 22 законопроекти щодо врегулювання використання авто з іноземною реєстрацією. Втім, наразі найбільш вірогідними для ухвалення є законопроекти №5561 та 5562, які вже отримали схвальні висновки інших комітетів.
У проекті закону №5561 «Про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» щодо формування цивілізованого ринку вживаних автомобілів» пропонується відмовитися від директив ЄС щодо дотримання екологічного стандарту «Євро-5» при розмитненні саме вживаних авто. Натомість пропонується запровадити техогляд для відсіювання дійсно несправних авто чи таких, які можуть завдати значної шкоди довкіллю.
Законопроект №5562 суттєво доповнює попередній документ, спрощуючи норми розмитнення. Пропонується продовжити дію пільгового зниженого акцизу до кінця 2020 року, а також прибрати поточні обмеження щодо дати випуску автомобіля (згідно з чинним законодавством, це авто, виготовлені не раніше січня 2010 року), обмеження на ввезення одного авто на одну людину протягом одного року. Документ знімає зобов'язання сплати акцизного збору за повною ставкою в разі перепродажу ввезеного та розмитненого авто протягом одного року.
Своєю чергою, парламентський комітет із питань податкової та митної політики рекомендував ухвалити в першому читанні законопроект № 4932 авторства народного депутата Максима Бурбака (фракція «Народного фронту»). В документі він пропонує обкладати нерозмитнені автівки по 2 євро на день, передбачаючи норму щодо зниження плати залежно від кількості часу перебування авто на території України.
Активісти авто на іноземній реєстрації, об’єднавшись у громадську організацію «Авто Євро Сила», раніше активно підтримували норми, які пропонуються законопроектом №5567. Він дозволяє легально використовувати автомобілі на іноземній реєстрації після сплати такої собі річної «абонплати»: 0,5% щомісяця від вартості розмитнення такого авто (тобто 6% на рік, або приблизно 300-400 євро).
Який саме законопроект ухвалить Верховна Рада та чиї інтереси будуть враховані більше, поки що залишається інтригою. Вочевидь, процес внесення правок затримається, адже йдеться не лише про інтереси пересічних громадян та наповнення держбюджету, а ще й про інтереси українських автовиробників, які мають потужне лобі в парламенті.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»