Ми зараз звернули пильну увагу на обіцянки президента, оскільки до виборів залишився рівно рік і час підбивати підсумки, що з обіцяного вдалося втілити в життя Петру Порошенку.
Президент України Петро Порошенко провалив передвиборчу обіцянку провести антикорупційну люстрацію судових, правоохоронних, податкових та митних структур. Таку обіцянку він дав 31 березня 2014 року в своїй передвиборчій програмі, нагадує «Слово і Діло».
«Жити чесно! Пріоритетним завданням на цьому шляху сьогодні є: антикорупційна люстрація судових, правоохоронних, податкових та митних структур», – написано в передвиборчій програмі Петра Порошенка «Жити по-новому!».
9 жовтня 2014 року президент України Порошенко підписав закон «Про очищення влади», який визначає правові та організаційні засади проведення перевірки державних службовців та прирівняних до них осіб, посадових осіб органів місцевого самоврядування. Однак закон про люстрацію викликав критику з боку Венеційської комісії. Основні зауваження європейських експертів стосувалися колективного характеру відповідальності в процесі люстрації, а також децентралізованого характеру самої процедури, що ускладнює належний контроль над нею.
Були претензії до закону й у Верховного суду України, який двічі вносив подання про його конституційність на розгляд Конституційного суду України. Ще одне подання до КСУ подали 47 народних депутатів. Колегія суддів КСУ об'єднала три подання в одне провадження й згодом відклала його на невизначений термін.
Станом на 1 червня 2017 року питання конституційності закону про люстрацію так і не знайшло відповіді в суді. При цьому вже люстровані раніше чиновники поновлювалися на посадах. Так, суд повернув на посаду начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Харківської області Володимира Суходубова, екс-начальницю управління ДФС Києва Людмилу Демченко та інших.
1 червня 2017 року голова ради громадської організації «Громадський люстраційний комітет» Олександра Дрік повідомила, що президент Петро Порошенко блокує очищення влади від попередників і нинішніх корупціонерів. Дрік зазначила, що через 3 роки після Євромайдану на своїх посадах залишаються третина суддів КСУ, які в 2010 році ухвалили неконституційне рішення про повернення до Конституції 1996 року, чим допомогли Януковичу узурпувати владу.
У жовтні 2017 року голова Нацполіціі Сергій Князєв заявив, що половина звільнених поліцейських, які не пройшли переатестацію, поновилися на своїх посадах через суди.
19 лютого 2018 року, на роковини розстрілів на Майдані, Верховний суд скасував постанову Верховної Ради про звільнення судді Васильківського районного суду Віктора Степаненко, який за часів Революції Гідності позбавив водійських прав чотирьох автомайданівців через поїздку до Межигір'я.
У лютому 2018 року голова Ради громадського контролю при НАБУ, адвокат родичів Небесної Сотні Роман Маселко повідомив, що за чотири роки Вища рада правосуддя звільнила 48 суддів, що становить 15% від загальної кількості, а у справах 204 суддів (58%) відмовили у відкритті провадження. Маселко зазначив, що готуються поновитися на посаді такі одіозні судді, як Світлана Волкова (чиє рішення дозволило втекти до Росії Дмитру Садовнику – беркутівцю, який керував розстрілами на Майдані), Валерій Чорнобук, який після окупації Криму закликав колег визнати владу окупантів, та екс-голова Вищого господарського суду Віктор Татьков.
19 березня 2018 року в Головному управлінні Нацполіціі Києва повідомили, що в полках поліції особливого призначення Києва працюють 185 працівників, які служили в розформованому спецпідрозділі міліції «Беркут».
Незважаючи на ухвалений законопроект «Про очищення влади», за чотири роки президентства Петра Порошенка повноцінна антикорупційна люстрація судових, правоохоронних, податкових та митних структур не була проведена. При владі досі перебувають депутати, судді, силовики та митники часів Віктора Януковича, а блоковані Конституційним судом звернення Верховного суду з перевірки закону на конституційність дозволяють поновлюватися на посадах уже люстрованим чиновникам. Також за чотири роки так і не були враховані претензії Венеційської комісії до закону.
Згідно з моніторингом «Слова і Діла», Порошенко дав 281 обіцянок, з яких 119 виконав, а 79 – провалив.
Раніше Порошенко повідомив, чи має намір балотуватися на другий президентський термін.
Як змінювалася електоральна підтримка Порошенка за роки президентства – на нашій інфографіці.