Порошенко обіцяє провести люстрацію суддів, правоохоронців, податківців та митників

9 жовтня 2014 року президент України Порошенко підписав Закон «Про очищення влади». Закон визначив правові та організаційні засади проведення перевірки держслужбовців та прирівняних до них осіб, посадових осіб органів місцевого самоврядування. Однак, закон про люстрацію викликав критику з боку Венеційської комісії. Основні зауваження європейських експертів стосувалися колективного характеру відповідальності у процесі люстрації, а також децентралізованого характеру самої процедури, що ускладнює належний контроль над нею. Також два подання щодо конституційності закону про люстрацію на розгляд КСУ вносив Верховний суд України, ще одне – 47 народних депутатів. Колегія суддів КСУ об’єднала провадження за трьома поданнями в одне провадження, а згодом відклала провадження на невизначений термін.

Станом на 1 червня 2017 року питання конституційності закону про люстрацію так і не було визначено. При цьому вже люстровані раніше чиновники знаходять лазівки в законі та відновлюються на посадах. Так, суд повернув на посаду начальника відділу по роботі з кадрами прокуратури Харківської області Володимира Суходубова, екс-начальницю управління ДФС Києва Людмилу Демченко та інших.

1 червня 2017 року голова ради ГО «Громадський люстраційний комітет» Олександра Дрік, повідомила, що президент Петро Порошенко блокує очищення влади від попередників і нинішніх корупціонерів. Дрік наголосила, що через 3 роки після Євромайдану на своїх посадах залишається третина суддів КСУ, які в 2010 році прийняли неконституційне рішення про повернення до редакції Конституції 1996 року, чим допомогли Януковичу узурпувати владу.

У жовтні 2017 року голова Нацполіціі Сергій Князєв заявив, що половина звільнених поліцейських, які не пройшли переатестацію, поновилися на своїх посадах через суди.

19 лютого 2018 року, у річницю розстрілів на Майдані, Верховний суд скасував постанову ВРУ про звільнення судді Васильківського районного суду Віктора Степаненка, який у часи Революції гідності позбавив прав 4 автомайданівців за поїздку до Межигір'я.

У лютому 2018 року голова Ради громадського контролю при НАБУ, адвокат родин Небесної Сотні Роман Маселко повідомив, що за чотири роки Вища рада правосуддя звільнила 48 суддів, що складає 15% від загальної кількості, а у справах 204 суддів (58%) відмовили у відкритті провадження. Роман Маселко наголосив, що готуються поновитись на посаді суддя Світлана Волкова, чиє рішення дозволило втекти в Росію Дмитру Садовнику – беркутівцю, який керував розстрілами на Майдані, суддя Валерій Чорнобук, який бувши головою Апеляційного суду АР Крим, після окупації Криму закликав колег визнати владу окупантів та екс-голова Вищого господарського суду Віктор Татьков.

19 березня 2018 року у Головному управлінні Нацполіції Києва повідомили, що у полках поліції особливого призначення Києва працюють 185 співробітників, які служили у розформованому спецпідрозділі міліції «Беркут».

Станом на лютий 2019 року на розгляді Конституційного суду України знаходиться справа щодо конституційності положень закону «Про очищення влади».

Попри прийнятий законопроект про «Про очищення влади», за 5 років президентства Петра Порошенка не було проведено повноцінну антикорупційну люстрацію судових, правоохоронних, податкових та митних структур. При владі досі знаходяться депутати, судді, митники, правоохоронці часів Віктора Януковича, а блокування Конституційним судом звернень Верховного суду та депутатів щодо перевірки закону на конституційність, дозволяє відновлюватись на посадах вже люстрованим чиновникам. Програмній обіцянці присвоєно статус «не виконано».