21 березня 2018 року народний депутат України Надія Савченко запевнила, що готова відповісти на всі запитання під поліграфом, щойно матиме таку нагоду. Так вона відповіла на запитання журналістів щодо готовності свідчити на детекторі брехні. 13 квітня допит був зірваний через те, що арештована голодує з 23 березня. Послаблення здоров'я призвело до того, що провести процедуру коректно було неможливо. Після цього арештована погодилася поїсти, щоб мати змогу пройти поліграф. 17 квітня Надія Савченко, якій може загрожувати довічне ув’язнення, з другої спроби має надати свідчення. Експертизу проводитимуть три фахівці й вона триватиме п'ять-шість годин.
«Слово і Діло» вирішило з’ясувати, чи мають отримані в результаті експертизи на поліграфі дані юридичну силу, чи можуть грати вирішальну роль у розслідуванні справи та чи є ризики, що техніку можна обманути.
Директор із наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк зазначив, що гарантована стовідсоткова правдивість отриманих у результаті експертизи на детекторі брехні свідчень науковим шляховим ще не доведена.
«Дані, отримані за допомогою поліграфа, можуть лише орієнтувати слідчих чи службовців, які проводять те чи інше розслідування на отримання певної інформації. Вони можуть говорити про те, що людина, можливо, говорить неправду, або ці дані можуть вказати, навпаки, що особа – тут ключове слово «можливо» – сказала правду. Не більше», – констатував Хавронюк.
Він підкреслив, що стовідсоткової впевненості в чомусь ці свідчення не дають.
«У цій ситуації той факт, що Савченко голодувала, не має значення для розшифровування даних, отриманих за допомогою поліграфа. По-перше, голодування було короткостроковим. То вона голодує, то ні, то голодує так, що все одно якусь їжу, але вживає. В разі, якби голодування тривало місяць, воно могло б вплинути на моторні функції, психіку й тоді були б питання. Наразі ситуація інакша», – пояснив експерт.
Крім того, за його словами, поліграф – це техніка, яку також можна обманути, й цьому навчають.
«Ба більше, фахівці-поліграфологи знають, як його обманути, й за необхідності можуть навіть підказувати своїм піддослідним, як це зробити. Але цей обман виходить також не стовідсотковим», – уточнив Хавронюк.
Керівник проектів із питань конституційного права Юлія Кириченко додала, що якщо техніка дійсно належна, то дані будуть досить точними.
«При цьому є перелік людей, щодо яких може бути похибка на поліграфі. Наприклад, ті, хто має психічні розлади, психологічно хиткі стани», – зазначила вона.
«Щодо Савченко, то не варто забувати що вона має військовий досвід. Як правило, військових вчать певних методик, як обманювати поліграф. Обманути поліграф, звичайно, надскладно, але людей, які працюють у спецслужбах, цьому вчать. Чи вдається це, залежить від специфічних якостей самої людини. Хтось узагалі, можливо, володіє гіпнозом. Нехай це малий відсоток, але він є», – підкреслила експерт.
Як пояснила фахівець, усі докази мають однакову вагу – чи на поліграфі, чи будь-які інші.
«Що брати до уваги, яким доказам надавати перевагу, вирішуватиме суд. Слідство просто збирає докази. В процесі судового розгляду лише суд визначить, що є ключовим, чи достатньо доказів за сукупністю, щоб винести вирок. Дані на поліграфі – не ключові. Це частина доказів для звинувачення», – резюмувала Юлія Кириченко.
Детальніше про те, що обіцяла нардеп і що з цього виконала, – в нашому матеріалі «За два кроки від втрати недоторканності. Як Савченко виконує обіцянки».