Два роки тому віце-прем'єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів пообіцяв, що дотримуючись Операційного плану дій, уряд закріпить досягнення в стабілізації економіки та забезпечить стале економічне зростання. При цьому міністр додав, що серйозну ставку робитимуть на малий та середній бізнес. На Погоджувальній раді ВР Кубів заявив, що ВВП України зростає вже дев'ять кварталів поспіль. При цьому міністр посилається на оперативні оцінки Держстату: в першому кварталі 2018 року ВВП зріс на 3,1% порівняно з першим кварталом 2017 року й на 0,9% порівняно з попереднім кварталом.
«Слово і Діло» вирішило розібратися, в якому стані перебуває економіка та наскільки об’єктивні дані Держстату.
Голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук висловив застереження щодо озвучених даних і зауважив, що при підрахунку Держстат використовує дефлятор ВВП.
«Дефлятор ВВП – це ціновий індекс, створений для вимірювання загального рівня цін на товари й послуги (споживчого кошика) за певний період в економіці. Простіше кажучи, це інфляція промисловості та споживча. Якщо цей показник занизити, то автоматично можна отримати зростання ВВП. Беруть номінальне ВВП за поточний рік мінус дефлятор, а в результаті минулий рік, наприклад, може виглядати більш привабливим, аніж це є насправді», – зазначив Кушнірук.
Це питання дискусії щодо методики, уточнив експерт.
«Базу даних для обрахунку має лише Держстат. А саме залежності від дефлятора показник ВВП буде або більшим, або, навпаки, меншим», – підкреслив він.
При цьому, за його словами, є кілька суто економічних факторів, які не викликають довіри, зокрема вантажні перевезення щодо 2017 року впали.
«Сільське господарство менше, також упало. Харчова промисловість упала, але зросла металургія. Вона дає значну частину доданої вартості, але залежить не стільки від фізичних обсягів, скільки від цінових показників 2017 року», – додав Кушнірук.
Доволі суттєво зростає торгівля, що говорить про зростання доходів, але вони зростають швидше, ніж реальний сектор економіки, звернув увагу аналітик.
За його словами, це, своєю чергою, призвело до іншої проблеми – зростання імпорту.
«Тому з приводу даних щодо зростання економіки протягом 9 кварталів є скепсис. Безперечно, певне зростання має місце. Але будівництво, транспорт, сільське господарство впали. Фактично, тримається лише торгівля», – акцентував експерт.
Слід враховувати, за рахунок чого зростає промисловість, переважно металургія. У 2018 році є ще одна особливість – березень був прохолодним. Частка виробництва пов’язана з електроенергією й тепла більше, ніж у 2017 році, наголосив аналітик.
«Таким чином, у нас просто за рахунок погодних умов виробництво цієї сфери щодо першого кварталу 2017 року було більшим. Якщо прибрати два фактори й подивитися на дані виробництва електроенергії, то виявиться, що нічого, крім торгівлі, не зростало», – пояснив він.
Проте це не тішить, адже може відображати неспівпадіння реальних доходів населення зі зростанням економіки, додав експерт
«Якщо доходи зростають швидше, ніж економіка, то це провокує інфляцію та погіршується дефіцит торгового балансу. За рахунок нарощення доходів населення просто закладається міна уповільненої дії й зростатиме тиск на валюту», – констатував фахівець.
Він уточнив, що в цій ситуації з показниками Держстату й таким зростанням протягом 9 місяців слід аналізувати структуру, за рахунок чого це відбулося.
«Наразі більшість секторів упали. Зросла лише промисловість за рахунок металургії та палива. Це важко вважати ознакою суттєвого покращення економіки», – резюмував Борис Кушнірук.
За даними «Слова і Діла» рівень відповідальності Степана Кубіва становить 46%. Повний перелік його обіцянок – у досьє за посиланням.