Якщо в попередні роки кияни точно знали, що залишаться без гарячої води на два-три тижні через необхідність проведення профілактичних робіт, то цьогоріч ситуація зовсім інша. В багатьох столичних багатоповерхівках живуть без гарячої води вже другий місяць, й цілком можливо, що це лише початок.
Ані столична влада, ані депутати Київради не можуть нічого вдіяти. Кияни опинилися в заручниках у корпоративних розбірках через борги ПАТ «Київенерго». Ситуація виглядає таким чином, що гарячої води може не бути до початку опалювального сезону. І це зовсім не жарти, адже, за свідченнями комунальників, така ситуація може стати справжньою техногенною катастрофою.
В чому ж причина, хто винен та чи може пересічний мешканець столиці щось вдіяти з цим?
Життя з тазиками
За різними підрахунками, гарячу воду зараз не отримують від 30 до 40% киян, або більше ніж 3 тисячі столичних багатоповерхівок. Ідеться майже про весь правобережний Київ – немає води в багатьох помешканнях Оболонського, Святошинського, Шевченківського, Солом’янського, Подільського, Голосіївського, Печерського районів та лівобережної Дарниці.
Кияни гріють воду в каструлях і миються в тазиках. У когось нерви не витримують і вони купують бойлери. Останні мають побічну дію – збільшується навантаження на електромережі, хоча нагріта таким чином вода і коштує дешевше, і, найголовніше, завжди є в кранах. Та, за свідченнями самих комунальників, збільшення кількості бойлерів має й іще одну побічну дію – через цей фактор тарифи на гарячу воду централізованого постачання зростатимуть. Тож ті кияни, які з певних причин не встановили собі бойлери, в підсумку ще більше заплатять за гарячу воду. Звісно, коли вона таки з’явиться в кранах.
Хто ж винен?
У столиці склалась унікальна ситуація, вирішити яку, здається, на локальному рівні вже не вдасться.
У квітні 2018 року сплив термін дії угоди на постачання тепла й гарячої води ПАТ «Київенерго». Останні сім років підприємством володіла компанія ДТЕК бізнесмена Ріната Ахметова. «Київенерго», попри те, що кияни в більшості своїй справно платили за послуги, було збитковим. Крім того, за останні роки жителі столиці нарікали на значне подорожчання тарифів, які начебто були зумовлені високою ціною на газ.
Тож київська влада вирішила не продовжувати договорів із компанією Ахметова, а заснувала власну муніципальну структуру – «Київтеплоенерго». Саме на баланс цієї компанії «Київенерго» передало всі котельні та інші об’єкти для забезпечення гарячою водою міста.
Здавалося б, тепер місто зможе самотужки формувати тарифну політику, запроваджувати енергозберігаючі технології та дбати про тепло й гарячу воду в домівках киян. Аж раптом на сцені з’явився ще один впливовий гравець – компанія, що постачає той самий газ для опалення й підігріву води, НАК «Нафтогаз». Там вирішили не підписувати контракт про постачання газу з «Київтеплоенерго» доти, доки компанія не візьме на себе й тягар із виплати боргів, які лишилися в спадок від «Київенерго».
Ситуація дуже непроста: «Нафтогаз» вказує, що йдеться про більш ніж 4,8 мільярда гривень боргів. У «Київенерго» вказують на дещо меншу цифру – 3,8 мільярда. Київська міська влада взагалі вважає, що розбірки мають тривати між «Нафтогазом» та компанією Ахметова, а кияни та новостворена «Київтеплоенерго» тут ні до чого. Мовляв, давайте почнемо все з чистого аркуша. Проблема в тому, що кожна сторона звинувачує одна одну й ніхто відповідальності за борги брати не хоче. В той час, як жертвою цих корпоративних війн є кінцевий споживач.
Як довго не буде гарячої води та як вирішиться ситуація, поки що не зовсім зрозуміло. Мер Києва Віталій Кличко заявив, що ситуація з боргами має вирішуватися в судах. Мовляв, він готовий судитися з «Нафтогазом» і не розуміє, чому міська влада має перебирати на себе борги «Київенерго».
Керівник «Нафтогазу» Андрій Коболєв вважає, що величезні борги «Київенерго» – це саме провина Кличка та його команди. Начебто той, знаючи про катастрофічну ситуацію з боргами не один рік, нічого з цим не робив, а лише домовлявся з «Нафтогазом» про продовження постачання газу «Київенерго». Тому за ситуацію, що склалася, має відповідати саме Кличко.
«Київенерго», своєю чергою, не має іншого пояснення про появу своїх боргів, окрім лиш того, що в цьому винні самі кияни, які справно не платили за тепло й гарячу воду. Вочевидь, компанія натякає, що боргами киян має зайнятися її наступниця – «Київтеплоенерго».
Що ж, виходить, за логікою всіх сторін корпоративного конфлікту, у відсутності гарячої води винні самі ж кияни. Нічого додати.
Репутаційні втрати
Та напередодні виборчого сезону ніхто не хоче виглядати негарно в очах киян. Саме тому на дошках об’яв біля під’їздів багатьох багатоповерхівок з’явилися повідомлення зі взаємними звинуваченнями. В одних киян закликають відстоювати свої права й телефонувати на муніципальну лінію 1551 із вимогою відновити гаряче водопостачання.
В інших, начебто від імені голови «Нафтогазу», йдеться про те, що кияни не отримають гарячу воду доти, доки не виплатять борги. «Без цих грошей нам не вистачає на мільярдні премії, коштовні автомобілі та елітне житло», – йдеться в об’яві.
Очевидно, що і одне, і інше оголошення – фейки.
Звісно, всі ці повідомлення спрямовані не на вирішення ситуації, що склалася, а на спотворення громадської думки киян. Проблема в тому, що переможців у цій комунікативній війні не буде, а мешканці багатоповерхівок уже втомилися від чвар чиновників і політиків.
Імовірно, єдиний вихід для пересічного киянина – або вирішувати проблему з гарячою водою самостійно, купуючи бойлер, або об’єднуватися й виходити на акції протестів чи то проти столичної влади, чи то проти «Нафтогазу». Здається, що саме на такий сценарій і розрахована нинішня ситуація.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»