Київський апеляційний адміністративний суд підтвердив висновок суду першої інстанції про незаконність затвердженого складу споживчого кошика для українців. Таким чином, постанова Кабінету міністрів №780 від 11 жовтня 2016 року, якою був затверджений чинний набір продуктів, непродовольчих товарів і послуг, визнана «незаконним і протиправним». Також він назвав протиправними дії Міністерства соціальної політики, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства економрозвитку, які брали участь у формуванні наборів продуктів і послуг для споживчого кошика. Кабмін і Міністерство економічного розвитку подали апеляцію, однак Київський апеляційний адміністративний суд не задовольнив її.
Олексій Дорошенко підкреслив, що споживчий кошик не має нічого спільного із сьогоденням, оскільки розраховується за радянським принципом, коли фактично рахувалося з того, скільки держава може виплатити грошей.
«Ми потім собі забрали цю модель, модернізували. Переглядали нормативи в 2003 та 2016 роках, але лише внесли певні зміни щодо деяких продуктів. Просто з'явилися нові товари. Але серйозно нічого не переглядали. Це радянська картина», – зазначив Дорошенко.
Він уточнив, що є ще два типи в Європі, хоча в багатьох країнах немає поняття споживчого кошика. Є інші поняття – мінімальна зарплата, мінімальний неоподатковуваний мінімум.
«Тобто те, скільки людина має отримувати, щоб прожити. В країнах Східної Європи прожити – на фізіологічному рівні. Це продукти, товари для життя, комуналка. У Західній Європі, Скандинавії – прожити вже з урахуванням культурних потреб, подорожей, тобто квитки до театру, абонементи на футбол», – пояснив економіст.
Тому нічого українці не втратять від того, що споживчий кошик скасували, додав він.
«Неоподатковуваний мінімум – 16 гривень. Зарплата – 3700 гривень, у підсумку мінімум – 1700 гривень. Коли ще в 2016 році проводилися підрахунки, то було зрозуміло, що якщо продуктовий набір якось купити з потугами ще можна, то щодо одягу – ні, ціни занижені. Зимова куртка, наприклад, за ціною літньої. Уже в 2016 році купити її було не можна. А за ці роки інфляція додала», – акцентував експерт.
За його словами, в нас уряд здійснює моніторинг цін на товари та послуги з цього року. Збільшився перелік продуктів/послуг, які моніторять. Це вже не 23, а 31 продукт, алкогольні та тютюнові вироби, оренда квартир.
Відбувається модернізація, але такими темпами ми ще будемо йти років 10-15. Норми можна переглядати як завгодно, але потрібен інший підхід, наголосив він.
«Людина живе планами й надією. Потрібно підрахувати, скільки людині потрібно для того, щоб нормально прожити. Східноєвропейський прожитковий мінімум – одяг, взуття, основні витрати та продукти. В підсумку вийде 15 тисяч, наприклад. На сьогодні ми можемо забезпечити, наприклад, 25%. Зате в уряду з'являється можливість планувати й підлаштовуватися не під ВВП, а під реальний прожитковий мінімум. Коли ми до 2020 року забезпечимо 30%, а до 2022-го – 50% східноєвропейського мінімуму, тоді буде зрозуміло, до яких цифр усе йде», – резюмував Олексій Дорошенко.
На скільки подорожчав хліб за перше півріччя-2018 – на нашій інфографіці.
Як змінювався ВВП за паритетом купівельної спроможності в постсоціалістичних країнах – на інфографіці.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA