Рівно рік тому, у вересні 2017 року, в повному обсязі набула чинності Угода про асоціацію між Україною та ЄС. «За цей час наші країни стали найбільшими торговими партнерами. Частка ЄС у зовнішній торгівлі України досягла 42%. За перше півріччя 2018-го наша країна експортувала з ЄС товарів і послуг більш ніж на 11 мільярдів доларів. Це на два мільярди більше, ніж за той самий період 2017 року», – повідомив президент Петро Порошенко. При цьому глава держави висловив готовність і надалі поглиблювати не лише торгово-економічну, а й секторальну та політичну інтеграцію України до ЄС.
Економіст, аналітик Борис Кушнірук зазначив, що статистика дійсно підтверджує зростання товарообігу між Україною та ЄС.
За його словами, сама угода має більш глибинний контекст, ніж просто угода про торгівлю. Вона в першу чергу вимагає того, щоб українські стандарти відповідали європейським.
«Наприклад, для машинобудування перехідний період – до 10 років. Завдання – щоб українська продукція відповідала європейським стандартам, причому не просто для експорту до Європи, а для внутрішнього ринку. Тобто всю нашу продукцію ми виготовлятимемо виходячи з європейських стандартів», – пояснив Кушнірук.
Він підкреслив, що для нас це можливість не лише покращити продукцію для українського споживача, але й можливість продавати свою продукцію як таку, що відповідає європейським стандартам.
«Звичайно, не сьогодні-на завтра, але в перспективі вся наша продукція зможе продаватися не лише на ринку ЄС, але й на світовому – Латинська Америка, Близький Схід, Азія, Африка», – уточнив економіст.
Уже зараз є певні результати, зокрема вже починає постачатися не лише сировинна продукція, хоча вона займає левову частку, але й розпочали постачання готової продукції до Європи, звернув увагу аналітик.
За його словами, ми не можемо ще конкурувати в складних галузях, але поступово є шанс нарощувати туди більш складну продукцію.
«А це більша додана вартість. Враховуючи, що це величезний ринок, 50 мільйонів осіб, дуже потужні споживчі можливості, для України відкриваються гарні перспективи. Не як сировинного додатку Європи, а як постачальника готової продукції. Зараз у нас з’являються, наприклад, заводи, які займаються постачанням комплектуючих для ринку ЄС», – додав він.
Експерт наголосив, що в нас наразі дійсно є квоти, а все, що вище, обкладається митом, однак це стосується лише деяких видів аграрної та металургійної продукції. Всю іншу продукцію ми можемо постачати без обмежень.
Це дозволяє нам залучати інвесторів з Азії, які розглядаються у випадку України як хороший шлях, адже увійти на європейський ринок самому по собі дуже складно, акцентував економіст.
«Самі витрати на підготовку, виробництво значні. А якщо можна використовувати Україну, яка розташована поруч із країнами ЄС, то це може бути вигідним для того, щоб тут створювати виробництво, яке займатиметься постачанням продукції до ЄС. Це результат Угоди про асоціацію», – резюмував Борис Кушнірук.
«Слово і Діло» вирішило розібратися, скільки товарів і послуг України експортувала до ЄС за 2014-2017 роки.
Скільки законів має ухвалити Рада в межах асоціації з ЄС – за посиланням.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA