Цей пленарний тиждень у Верховній Раді був дійсно насиченим. Натхнені посланням президента Петра Порошенка народні депутати проголосували за зміни до Конституції України, оновлення Центральної виборчої комісії і вирішили продовжити роботу над законопроектом про зняття депутатської недоторканності. Залишається сподіватися, що нардепи збережуть високий темп роботи і «під ялинку» ніхто державний бюджет голосувати не буде. Детальніше, що на цьому тижні відбувалося в парламенті, – в матеріалі «Слова і Діла».
Головна подія тижня, ймовірно, це оновлення Центрвиборчкому. Адже ця проблема тягнеться не те що з минулої сесії, а останні кілька років. Серйозно загальмувало питання то, що на 13 вакантних посад в Комісії Порошенко вніс 14 кандидатів. Хто з них зайвий в кінці 8-й сесії з'ясувати не змогли, тому розгляд постанови відклали.
Ідею як розблокувати процес запропонував спікер Рада Андрій Парубій – збільшити кількість членів ЦВК з 15 до 17 осіб. «Для вирішення ситуації, яка склалася навколо оновлення складу ЦВК мною був поданий і зареєстрований законопроект про внесення змін до ст. 6 закону про Центральну виборчу комісію. Законопроект передбачає зміну тільки в одному положенні: збільшення членів ЦВК з 15 до 17. Ця формула є оптимальним коректним шляхом вирішення конфлікту оновлення ЦВК», – оголосив він під час ранкового засідання у вівторок.
У той же день законопроект розглянув і схвалив профільний комітет. І вже вранці 18 вересня парламент його прийняв 236 голосами («проти» висловилися 27 осіб). Відзначимо, що зміни в закон були прийняті з порушенням регламенту Ради: нардепам не дали 14 днів для внесення альтернативи. Однак це не зупинило підписання закону ні Парубієм, ні президентом. У «Опозиційному блоці» вже заявили, що готують подання до Конституційного суду з приводу визнання цього законопроекту неконституційним. А в «Батьківщині» вважають, що чисельний склад ЦВК був змінений, щоб фальсифікувати президентські вибори.
Постанова про звільнення членів Центрвиборчкому винесли на голосування в четвер після обіду. За неї проголосували 278 народних депутатів. Майже вся фракція «Опозиційного блоку» не голосувала, саме звідти були тільки два голоси «проти». При призначенні нових членів Комісії за кожного кандидата проходило окреме голосування, всі вони набрали необхідну кількість голосів.
Ще одним центральним питанням тижня було внесення в Конституцію ряду змін. Зокрема, щодо незворотності курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію. «Запропонована законодавча ініціатива має на меті внесення необхідних змін до Конституції України для реалізації цілеспрямованого прагматичного курсу України на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі і в Організації Північноатлантичного договору як стратегічних зовнішньополітичних пріоритетів держави. Пропонується також виключити з Конституції України положення, що передбачає використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань на умовах оренди відповідно до міжнародних договорів», – розповіла в четвер представник президента Ірина Луценко. Відповідний законопроект підтримав 321 парламентарій.
Крім того, у четвер Рада направила до Конституційного суду законопроект про зміни до головного закону країни «Щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств». Зокрема, проектом пропонується доповнити статтю 41 Конституції України новою частиною такого змісту: «основою аграрного ладу України є фермерське господарство». «Якщо нинішні маріонетки отримають перемогу (на виборах – ред.) – український народ позбавиться землі назавжди. Тому коли ми приймемо зміни до Конституції, які визначать, що господарем на українській землі буде український фермер – ми заб'ємо осиковий кілок в груди транснаціональних глитаїв, які хочуть забрати в українського селянина землю», – заявив з трибуни автор змін Олег Ляшко.
Всі ці важливі зміни були проголосовані в четвер, 20 вересня, можливо під впливом від послання президента України Петра Порошенка до парламенту. Виступ Порошенка пройшов на ранковому засіданні і тривав близько години. Відзначимо, що коли президент почав говорити з сесійної зали демонстративно вийшли чотири депутати від «Опозиційного блоку» – Дмитро Шпенов, Нестор Шуфрич, Вадим Новінський і Олександр Вілкул. «Ми стали виходити в той момент, коли президент в черговий раз торкнувся теми церкви і дозволив собі явно провокаційні висловлювання. Цим я хотів показати свою незгоду з тим, що він говорив з трибуни. Тому що це був виступ не президента, а кандидата в президенти України», – заявив після Новінський.
Президент в свій виступ говорив про важливість внесення змін до Конституції України, згадував останні досягнення України, зокрема, безвізовий режим, декомунізацію, відродження армії тощо. Звичайно ж, окрема частина послання була присвячена питанню автокефалії української церкви. Звучала також тема майбутніх виборів і тут Порошенко згадав про «п'яту колону»: «Привид авторитаризму не єдиний виклик, пов'язаний з прийдешніми виборами. Актуальною є й загроза реваншу. На жаль, на українській політичній шахівниці є фігури, які дозволяють Москві ходити собою. За чотири роки ми відновили не тільки армію, але і розвідку, тому маємо не приблизне, а досить точне уявлення про плани Кремля. Відомо, як на базі «п'ятої колони» мріють сформувати потужну проросійську опозицію в новому парламенті, а якщо пощастить, то ще й зробити її учасницею нової коаліції з правом вето на європейську та євроатлантичну інтеграцію». Детальніше, про що говорив Порошенко, можна прочитати в нашому контент-аналізі.
Також на цьому тижні Верховна Рада змогла затвердити порядок денний дев'ятої сесії і продовжити роботу над законопроектом щодо депутатської недоторканності. У вівторок парламент підтримав законопроект про збільшення адміністративної відповідальності за порушення правил користування ременями безпеки та шоломами. Він передбачає підвищення штрафів за ігнорування ременів безпеки в автомобілях і мотошоломів при русі транспортних засобів з 51 гривні до 850.
18 вересня Рада прийняла рішення звернутися до Нобелівському комітету з пропозицією номінувати на премію миру ув'язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова. Середа в парламенті, як зазвичай, пройшла не надто продуктивно.
Сьогодні в парламент пройшла година запитань до уряду. Крім того, в.о. міністра фінансів Оксана Маркарова представила проект державного бюджету на 2019 рік, який з'явився в Раді 15 вересня. Маркарова відзначила, що основними цілями бюджету-2019 є утримання макростабільності та зменшення дефіциту, розвиток людського капіталу шляхом проведення освітньої та медичної реформи, а також надання соціальної підтримки. Глава бюджетного комітету Андрій Павелко, в свою чергу, закликав депутатів подати пропозиції до бюджету не пізніше 1 жовтня. Завершать роботи нардепи, як завжди, виступами.
Нагадаємо, Верховна Рада призначила двох суддів Конституційного суду.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA