Верховна Рада направила на розгляд Конституційного суду України президентський законопроект про внесення змін до Конституції щодо незворотності курсу України на членство в Європейський Союз і НАТО. Після того, як КСУ поверне до парламенту президентський проект закону, він має набрати 300 голосів. При цьому в Кабміні наголосили, що після голосування парламенту за цей законопроект будь-які дії, які будуть суперечити стратегічним цілям країни, будуть визнаватися антиконституційними. Що це означає і чи матимуть зміни до Конституції юридичні наслідки, «Слово і Діло» розпитало експерта з конституційного права Олександра Москалюка.
Те, що президент неодноразово і наполегливо закликав Верховну Раду підтримати його ініціативу щодо змін до Конституції стосовно євроатлантичного курсу України, скидається на передвиборчий шантаж.
Рада направила до КСУ зміни до Конституції за курсом в ЄС і НАТО: як голосували нардепиВерховна Рада планує закріпити в Конституції курс на ЄС і НАТО. Як за це голосували фракції та групи - на інфографіці.
«В політичній площині президент, в деякій мірі, шантажував Верховну Раду щодо запропонованих змін до Конституції: хто не проголосує, той виступає проти змін, проти курсу України до НАТО та ЕС», – сказав Москалюк.
На думку юриста, насправді від цих змін до Конституції нічого не залежить і вони, швидше мають декларативний характер.
«Ці зміни не прописують Дорожню карту хоча б на рівні принципів, оскільки детально Конституція й не може нічого прописувати. На рівні принципів, порядок відносин з ЕС, як буде відбуватися поступальний рух – цього немає», –зазначив він.
Єдиний момент, коли ці зміни теоретично можуть бути використані, це якщо припустити, що після виборів до Верховної Ради прийдуть проросійськи сили та намагатимуться змінити курс країни.
«Якщо депутати захочуть обмежити рух до євроатлантичної інтеграції, прийнявши відповідний закон, то потім Конституційний суд, спираючись на преамбулу, зможе визнати його неконституційним. Але тут є нюанс, що сьогоднішня Верховна Рада не може обмежувати в своїх повноваженнях наступну. Якщо до Верховної Ради прийдуть сили, які захочуть аби Україна не рухалася до ЕС чи до НАТО, хоча особисто я в це не вірю, то подобається це політикам чи ні, але це буде волевиявлення українського народу», – підкреслив Москалюк.
За його словами, в Конституціях інших країн такі загальні поняття зазвичай не прописують.
Порошенко закликав Раду підтримати зміни до КонституціїПорошенко підкреслює, що тільки інтеграція країни в євроатлантичний безпековий простір гарантує їй безпеку, незалежність і підвищення рівня життя її громадян.
«Виключенням може бути, хіба що Конституція Франції, в якій є цілий розділ, пов'язаний з Європейським співтовариством. Але там якраз прописані конкретні речі, наприклад, що не громадяни Франції, які проживають на території Франції, мають право приймати участь у місцевих виборах. Або прописано процес того, як Франція дає погодження стосовно іншої країни, яка стає членом ЄС», – пояснив юрист.
Він навів приклад того, як у 80-хх роках минулого століття Іспанія вела свою євроінтеграційну політику.
«Прем’єр-міністр Іспанії Маркес Гонсалес, який був соціалістом, спочатку активно виступав за те, щоб Іспанія вийшла зі складу НАТО. Але потім його позиція змінилася і як він вийшов з ситуації? Для того, щоб легітимізувати свою позицію він призначив референдум, і незважаючи на прогнози, що іспанці проголосують за вихід з НАТО, вони підтримали позицію свого прем’єра. В 1986 році Іспанія завдяки економічним перетворенням вступила до ЄС (хоча тоді він ще називався інакше), але не завдяки змінам до Конституції, а тому що політика уряду була така, що дала змогу здійснити євроінтеграцію», – сказав Москалюк.
За його словами, нескладно запропонувати такі зміни, які з юридичної точки зору нікого ні до чого не зобов’язують але мобілізують електорат. «Зараз ці зміни підуть до КСУ, який їх затвердить, а потім вже остаточно вони будуть проголосовані. За часом це як раз буде під вибори», – зауважив він.
Нагадаємо, Порошенко закликав Раду підтримати зміни до Конституції щодо закріплення євроатлантичного курсу України.
Як голосували нардепи за направлення до КСУ президентського законопроекту щодо змін до Конституції за курсом в ЄС і НАТО – на інфографіці.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»