Передвиборчі обіцянки найбільш небезпечні, адже люди вірять політику на слово, а потім забувають спитати з нього про обіцяне. Але якби виборці частіше заглядали до програм кандидатів, і не лише перед виборами, можливо, й політики були б відповідальнішими. Що обіцяє кандидат у президенти України Володимир Зеленський, «Слово і Діло» вже розібрало. Сьогодні разом з експертами подивимось, які обіцянки зафіксовані в програмі кандидата Петра Порошенка та чи реально їх виконати.
Відзначимо, що розглядати програму чинного президента як план розвитку України на найближчі 5 років досить складно, тому що вона здебільшого складається з переліку попередніх досягнень та здобутків. До того ж більша частина обіцянок щодо будь-якої сфери життя звучить як намір продовжувати розпочаті реформи.
Зовнішня політика та нацбезпека
НАТО та ЄС. Мабуть, одна з небагатьох очевидних обіцянок Порошенка, до того ж, із чіткими термінами виконання, стосується євроатлантичного руху України. «У 2023 році ми подамо заявку на вступ до ЄС, отримаємо й почнемо виконувати План дій щодо членства в НАТО», – написано в програмі Порошенка.
Подати заявку на отримання плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ), звісно, можна, але проблема полягає в тому, що в НАТО всі рішення ухвалюються колегіально. Як пояснив «Слову і Ділу» військовий оглядач Денис Попович, якщо одна з країн проти, то жодного рішення, в тому числі щодо ПДЧ, для України ухвалено не буде.
«Ми вже подавали заявку на отримання ПДЧ у НАТО в 2008 році, питання розглядалося на саміті НАТО в Бухаресті. Питання вирішене не було, тому що Росія через своє лобі натиснула на Францію та Німеччину (запропонувавши їм свої умови, в тому числі щодо газогонів), щоб ті заблокували рішення про надання ПДЧ Україні та Грузії», – сказав Попович.
На його думку, проблеми, які були 11 років тому, нікуди не поділися. «Наразі невідома позиція Німеччини та Франції щодо цієї ситуації. До того ж Угорщина в складних відносинах з Україною. Тому заяви можна робити які завгодно, але на практиці є суттєві складнощі», – зазначив він.
Війна та мир. В цьому питанні Порошенко й надалі має намір дотримуватися дипломатичного шляху. «Ми продовжимо лінію на відновлення територіальної цілісності України, повернення окупованих територій Донецької та Луганської областей і Криму політико-дипломатичним шляхом, забезпечуючи єдність проукраїнської коаліції в світі, використовуючи інструмент санкцій та механізм міжнародної місії ООН на всій території окупованого Донбасу», – обіцяє він.
Також Порошенко обіцяє, що «за репресії й знущання з наших громадян на окупованих територіях, за завдані збитки країна-окупант понесе відповідальність і змушена буде їх відшкодовувати через міжнародні правові механізми». Ще кандидат обіцяє повернути додому всіх наших громадян.
Політолог Василь Мокан вважає, що в основі програми Порошенка лежать Мінські домовленості, відходити від яких він не планує. Політолог вважає, що поки до процесу не підключиться РФ, жодні формати дієвими не будуть. «Все буде вирішуватися за результатами президентських і, наголошую, парламентських виборів, коли буде зрозуміла нова конструкція влади в Україні й, у тому числі, Кремль буде вирішувати, як далі та в якому форматі, за якими пунктами проводити переговори», – підкреслив Мокан.
На його переконання, зараз ніхто з політиків не погодиться на військове загострення. «Знадобляться величезні військові ресурси, будуть ще більші людські жертви. Тому лише політико-дипломатичний шлях», – переконаний Мокан.
Армія. Дипломатія дипломатією, але без сильної армії примусити ворога до миру буде складно. Порошенко обіцяє завершити створення щільної системи протиракетної та протиповітряної оборони та модернізувати український флот і повітряні сили.
Щодо модернізації систем протіповітряної оборони, то, за словами Поповича, в нас відбувається оновлення тих зенітно-ракетних комплексів, які існували до війни. «Йде відновлення ЗРК «Куб», модифікації ЗРК С-300, вирішується питання з приводу можливості відновлення на українських підприємствах далекобійної ЗРК С-200. Відновлюються й ставляться на бойове чергування комплекси «Тор», – уточнив він.
Але, за словами оглядача, ці ракетно-зенітні системи застарівають, з'являються нові, в тому числі й відомі російські системи «Іскандер», які дуже важко збити радянськими ракетно-зенітними засобами. Тому все це потребує модернізації, а ще краще – будівництва нового українського ракетно-зенітного комплексу або ж закупівлі таких ЗРК за кордоном.
«Є лише одне джерело – США. Там ЗРК дорогі тому стоїть питання про розробку власного ЗРК. Якщо буде фінансування, то його можна буде розробити протягом 2-4 років. І це реально, до того ж деякі елементи вже є. Наприклад, у нас є «Вільха» та «Нептун», і на основі цих систем можна зібрати ЗРК, і це буде відносно недорого. Тому ця заява Порошенка має під собою реальний ґрунт, за умови, що ми почнемо розробляти власні ЗРК або будемо купувати їх за кордоном», – пояснив Попович.
Дещо складніше з модернізацією авіації. Йдеться про літаки МіГ-29 та Су-25. «Але це не оновлення парку літаків. Воно також має під собою реальний ґрунт, але знову ж таки, залежить від фінансування й обсягу коштів, які будуть виділятися. Що стосується флоту, то на сьогодні, на жаль, ми можемо виробляти лише катери та інші малі форми. Я не бачу можливості суттєво оновити флот, хіба що ми будемо закуповувати кораблі за кордоном», – сказав Попович.
Також Порошенко обіцяє підняти рівень соціального забезпечення військовослужбовців та розширити підтримку родин учасників бойових дій.
Розвиток держави. Якщо відокремити прописані в програмі Порошенка перемоги та здобутки, то викристалізується 5 напрямків, за якими політик збирається рухатися далі. Україна має стати:
- лідером аграрного сектору в Європі;
- одним із п’яти нових глобальних лідерів ІТ-сектору;
- регіональним лідером індустріального розвитку;
- транспортним хабом Східної Європи;
- однією з десяти найбільш відвідуваних країн Європи.
Схоже не на обіцянки, а радше на накази, до того ж дещо фантастичні, але інших немає. Експерт Центру політико-правових реформ Богдан Бондаренко вважає, що дуже важливо розуміти вектор руху майбутнього президента, тому що якщо парламент ухвалюватиме законодавчі ініціативи, а президент накладатиме на них вето, то рухатися далі буде складно. «Тому що знайти 300 голосів у Раді, щоб подолати вето, буде тяжко», – зазначив він.
За його словами, програма Порошенка виписана таким чином, що в ній немає нічого конкретного. Зрештою, як і антиконституційного. Ця програма має багато складових щодо його бачення подальшої внутрішньої політки. Тобто, як він поводитиметься, які закони ветуватиме, а які проводитиме через парламент за допомогою своєї фракції.
Економіка
Подолання бідності. Однією з найголовніших своїх цілей Порошенко декларує боротьбу з бідністю в країні. Але, з одного боку, він зазначає, що завдяки зростанню рівня економіки будуть підвищувати зарплати та пенсії, а з іншого – декларує, що потрібно «зосередити соціальну підтримку на найменш забезпечених верствах населення, як-от самотні люди похилого віку, особи з інвалідністю, багатодітні сім’ї».
Також він обіцяє збільшити обсяги допомоги при народженні дитини. Тож величезні витрати бюджету, як і раніше, планується спрямовувати саме на «соціалку».
Такі обіцянки радше схожі на передвиборчі гасла заради підтримки незаможної частини населення, вважає заступник голови Стратегічної групи радників за підтримку реформ Павло Кухта.
«Бідність в Україні неможливо подолати методами соціальної політики. Україна – найбідніша країна в Європі за рівнем ВВП на душу населення та рівнем розвитку економіки. Якби країна була значно багатшою, то й бідна частина її населення жила би більш-менш нормально. Тому що рівень офіційної нерівності в нас досить низький. Звісно, ще є тіньова економіка й доходи, з ними нерівність більша, але не можна сказати, що їх рівень захмарний, як, наприклад, у латиноамериканських країнах», – зауважив експерт.
На думку Кухти, в Україні, навпаки, забагато соціальних видатків. Лише на виплату пенсій витрачається понад чверть всіх видатків державного сектору. При цьому самі пенсії невеликі, але за рахунок того, що в країні понад 10 млн пенсіонерів, загальна сума виплат дуже відчутна.
«Щоб підвищити пенсії, доведеться підвищувати й податки тих, хто працює. А це уповільнює зростання економіки й люди стають ще біднішими. Через це країна не може розвиватися», – пояснив Кухта, додавши, що останнє підвищення пенсійних виплат якраз не стосувалося виборів, а відбулося в межах пенсійної реформи.
«Це має певний сенс, тому що деполітизує весь процес. У законі прописано, наскільки щорічно мають підвищуватися пенсії за певною формулою. І вже немає можливості маніпулювати. Наприклад, підвищити в 5 разів перед тими ж виборами», – зазначив експерт.
Податки. В новій програмі чинний президент обіцяє заміну оподаткування прибутку підприємств на оподаткування виведення капіталу з країни, хоча вже давав таку обіцянку під час нинішньої каденції. До речі, не виключено, що відповідний законопроект, який довго не розглядався Радою, днями буде ухвалений у першому читанні. Принаймні голова комітету Верховної ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна сказала, що є така можливість.
Агросектор. Одним із п’яти стовпів, на які спиратиметься Україна, за версією Порошенка, має стати лідерство країни в агросекторі, але за умов, що експортуватиметься більше переробленої продукції, ніж сировини. «Саме на створення переробних підприємств, розвиток інфраструктури для виробників сільськогосподарської продукції й захист прав власників спрямовані першочергові кроки для розвитку агросектору», – йдеться в програмі кандидата.
У цьому, безумовно, немає нічого поганого, проте все ж державі не варто вигадувати, в чому бути лідером, переконаний голова Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.
«Не зовсім правильний підхід, коли окрему галузь хочуть зробити лідером в Європі, регіоні. Потрібно брати ті галузі, які вже є точками зростання, й просто їх стимулювати. Звичайно, в такому прагненні немає нічого поганого, інше питання, що це не може бути єдиною галуззю, на яку роблять ставку», – вважає Дорошенко.
На його думку, сільське господарство може бути одним із лідерів, адже якщо ми його приберемо зараз, нічого не залишиться, але потрібно не просто декларувати, а справді розвивати власну переробку продукції. «Наприклад, мед, який зараз вивозить Україна, коштує в 3-4 рази дешевше, ніж потім Литва, Польща або Туреччина купують, розфасовують, доводять до потрібної кондиції й продають. Хіба ми не можемо цього зробити й заробляти в 4 рази більше?», – зазначив експерт.
Промисловість. Схожа обіцянка є в Порошенка й щодо прориву країни в промисловості, тільки тут ставка робиться на високотехнологічні галузі з високою доданою вартістю. «Традиційно в Україні сильними були і є авіабудування та космічна галузь, суднобудування, оборонно-промисловий комплекс», – констатує Порошенко, але не обіцяє вкладати кошти в їх розвиток.
За словами Дорошенка, часто ті, хто апелює суто до промисловості, пов'язані з фінансово-промисловими групами. «Нерідко говорять, що Україна втрачає промисловість. І тут важливо врахувати, за рахунок чого живуть економічно розвинені країни. Промисловість там уже відійшла на задній план. У низці країн вона існує лише у високотехнологічних сферах, усе інше – технології», – зауважив він.
ІТ-сектор. Як і в агросекторі та промисловості, тут Порошенко також обіцяє відійти просто від аутсорсингу. «Ми сприятимемо перетворенню сектора на креативну індустрію з постійним збільшенням його внеску у вітчизняну економіку», – запевняє він.
Дійсно, IT-сектор у нас постійно розростається й за рахунок цього відбувається, зокрема, зростання рівня доходів держбюджету, підтверджує Дорошенко. Але це відбувається завдяки українцям, які здебільшого працюють на замовлення іноземних компаній.
«У США вже фактично право власності на технології. Вони навіть не розробляють, а просто викуповують технології, є правовласниками. Продають, грубо кажучи, інтелектуальну власність. Тому Україні важливо не зациклюватися лише на промисловості, агросекторі. Ми часто згадуємо, як добре було, коли розвивалася промисловість, але забуваємо, що світ пішов далеко вперед», – пояснив він.
Інфраструктура. Порошенко обіцяє перетворити Україну на «транспортно-логістичний хаб Європи» й запевняє, що кошти для цього знайдуться, включаючи приватні інвестиції.
Ми поцікавилися, про які суми може йтися, в менеджера групи реформування дорожньої галузі «Реанімаційного пакета реформ» Андрія Мартенса.
«В Україні діє програма з розвитку доріг до 2023 року із затвердженим обсягом фінансування. Йдеться про 250-300 млрд грн. Зараз обсяг фінансування становить близько 50 млрд грн на рік. Нехай на дороги державного значення піде близько 60%. Це близько 30 млрд грн. З них частина піде на погашення відсотків і боргів за кредитами, частина – на експлуатаційне утримання. До доріг дійде 10-12 млрд грн.
«Минулого року був приблизно такий самий обсяг фінансування і за рік зробили близько 1 тис. км доріг. А у нас 50 тисяч км доріг державного значення. Якщо ми будемо фінансуватися такими темпами, то знадобитися близько 50 років. Термін президентства – 5 років», – розповів експерт.
За його словами, Польщі на реалізацію масштабних інфраструктурних проектів знадобилося близько 10 млрд євро на рік додаткового фінансування, яке виділяв Євросоюз. Крім того, Польща вкладала в це власні кошти приблизно в тому ж обсязі.
«Я погоджуся, що розвиток інфраструктури створить стимули для розвитку економіки, але для цього потрібна державна програма, й Порошенко мав таку можливість. Чому така програма не була ухвалена в 2014 році? При цьому гроші витрачалися на рефінансування банків замість того, щоб запустити величезну кількість інфраструктурних проектів», – зауважив Мартенс.
Туризм. А коли в Україні з’являться дороги, то розквітне й туризм. І в цьому напрямку кандидат у президенти обіцяє в програмі «підтримувати ініціативи, спрямовані на розвиток туристичних можливостей».
Якщо говорити про основні туристичні маршрути, то основна частина цих маршрутів розташована на шляху проходження доріг місцевого значення. «Тут 120 тис. км, переданих на баланс обласних адміністрацій. На них цього року виділено 17 млрд грн. Цих грошей вистачить на трохи більш ніж на 2 тис. км», – пояснив Мартенс.
Він вважає, що для ремонту місцевих доріг ситуація трохи краща. Люди можуть натиснути на депутатів місцевих рад, які є представниками громад, щоб вони лобіювали питання ремонту доріг. «Але нам потрібно довести до ладу дороги, які ведуть до шкіл, до медичних установ, а також дороги від полів до елеваторів, далі – на переробку та в порти», – зауважив експерт, підкресливши, що інфраструктура не належить до повноважень президента й перебуває в орбіті повноважень Кабміну та Верховної ради.
Саме від економічного блоку з програми Порошенка найбільше розчарування висловив політичний експерт Олександр Мусієнко.
«Всі чекали, що Порошенко виступатиме за ринкову економіку, але поки замало таких обіцянок реалізовано. Щодо приватизації практично нічого не зроблено. З державними монополіями не борються. А те, що робиться, залишає враження, що змінюється лише вивіска або проведений легкий косметичний ремонт, а всередині все як і було. І в новій програмі лише обіцянки продовжити успішні реформи», – додав Мусієнко.
Суспільство
Освіта. Оскільки реформа освіти вже триває, то чинний президент надалі обіцяє гармонізувати структуру й зміст освіти та науки з європейськими стандартами. Інвестиції в освіту він збирається спрямувати на підвищення оплати праці вчителів і викладачів, а також на можливості їх постійного професійного вдосконалення.
Медреформа. Її, судячи з програми Порошенка, мають завершити протягом наступних 5 років. Також у всій Україні розпочнеться масштабна програма ремонту медичних закладів.
Такої можливості не виключає гендиректор медлабораторії ДІЛА Олексій Бабич. «Переважна більшість управлінців не готові реформувати свої установи. Наприклад, закривати неефективні відділення. Просто закрити на ключ поверх, не приймати там пацієнтів, скорочувати ліжко-місця. Не вміють управляти штатним розкладом. Наприклад, якщо потрібно залучити більше медсестер, скоротити частину лікарів і за рахунок скорочення штату хірургів, які оперують один раз на тиждень, заплатити тому, до кого стоїть черга», – пояснив фахівець.
На його думку, масові атаки проти реформи ініційовані тими, хто втрачає від її реалізації.
Українська мова та культура. І, як завжди, наостанок, культура. Ніякої революції тут не обіцяно. Буде підтримка, зокрема, кіно, музики, книговидавців. Передбачається, що місцеві заклади культури стануть сучасними центрами розвитку громад. Також Порошенко пообіцяв продовжити політику підтримки української мови як єдиної державної.
Раніше ми разом з експертами розбирали програму Зеленського й з’ясовували, чи можливо реалізувати його передвиборчі обіцянки.
Також ми подивилися, що обіцяють кандидати в президенти у сфері державного управління та влади.
Ірина Рибінська, спеціально для «Слова і Діла»