Абонплата – непогана ідея. Вона дозволяє розділити послуги. Абонплата береться за укладання договору, ведення бухгалтерії, нарахування та розподіл, просто виокремлюється частина послуг в окрему статтю.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив директор аналітичного центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.
«Хотіли як краще, а вийшло як завжди. Наприклад, на літо відключили гарячу воду чи те ж опалення, а споживачу приходить абонплата. Логічно, що виникає запитання, чому коли немає гарячої води, немає нарахувань, договір укладений 5 років тому, води немає, а абонплата за неї приходить. Де тут логіка?», – зазначив Сергієнко.
Крім того, в нас, як правило, щойно з’являється абонплата, практично відразу вона призводить до зростання вартості послуги, додав він.
«Нам ще ніхто не обіцяв, що плата не збільшиться. Плата постійно збільшувалася для тих, у кого є газова плита й немає лічильника», – уточнив експерт.
До того ж незрозуміло, чи має абонплата фіксований розмір. У законі немає нормативного акту, який би врегульовував порядок нарахування абонплати. Мала би бути певна методика, якісь постійні та змінні величини, констатував він.
«Однак такої методики немає. Як вона нараховуватиметься, невідомо. В законі написано, що можна подати свої пропозиції до договору, не чекати, що надішлють. Але ж це мертвонароджена норма. Ніхто в «Київтеплокомуненерго», яке обслуговує 75% населення, тобто 750 тисяч квартир, возитися з одним споживачем не буде, щоб виписувати окремий договір», – пояснив Сергієнко.
Усі компанії-монополісти оголосили, що це буде договір приєднання. Це юридична форма, яка зводиться до того, що якщо хочеш отримувати послуги, то на моїх умовах, а не хочеш – не отримуй, підкреслив він.
«Це сенс договору приєднання. А договір приєднання до монополіста – нонсенс. Це означає, що споживачу викрутили руки. Він не може відмовитися від газопостачання, водопостачання, але постачальник диктує свої умови та ціни, а споживач нічого зробити не може. Всі норми, які стосуються договору, – це профанація», – наголосив фахівець.
Щодо того, що працівники комунальних служб отримують право безперешкодного доступу до житла для відключення за борги за послуги ЖКГ, то в нас 95% житлового фонду мають вертикальну розводку, тому фізично потрапити до квартири контролерам буде складно, їх можна не пустити, й нічого за це не буде, акцентував він.
«Так, у договорі це є, але фізично можна знайти купу відмовок, щоб не пустити до помешкання. По-друге, як фізично перекрити постачання тепла? Пустити бригаду слюсарів, які відріжуть батарею? В нас немає вентилів на батареях, як правило», – уточнив експерт.
За його словами, щоб це зробити, потрібно спочатку хоча б вентилі поставити на батарею, щоб було, що опломбовувати. Фізично обмежити постачання послуги чи відключити практично неможливо.
«Є варварварський прилад «Крот». У каналізаційну трубу спускають прилад, який перериває вихід із каналізації. Це просто шматок труби, який ізсередини закриває отвір. Однак це варварство. Сім’я, яка там живе, якщо має борги, то має, скоріш за все, соціальні проблеми, а не фінансові. З таким же успіхом вони можуть піти до ЖЕКу, люди не розбиратимуться, куди цей негатив виллється», – резюмував Олександр Сергієнко.
Нагадаємо, в Україні з 1 травня повноцінно набула чинності нова редакція закону «Про житлово-комунальні послуги». Одне з головних нововведень – усім, хто укладе з постачальниками індивідуальні договори, доведеться щомісяця платити абонплату.
Раніше «Слово і Діло» розбиралось, які закони в травні набувають чинності та хто отримає щорічні одноразові виплати.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA