Два тижні сором'язливо обходжу тему включення кримських татар до партійних списків на позачергових виборах українського парламенту 9-го скликання.
На перший погляд потрібно радіти. Вперше за 28 років представників корінного народу включили одразу до списків п'яти партій, три з яких мають шанс на проходження до парламенту. А адже раніше кримських татар брали до своїх лав лише національно-демократичні сили («Народний Рух» – 1998, «Наша Україна» – 2002, 2006, 2007, «Батьківщина-Об'єднана опозиція» – 2012, БПП «Солідарність» – 2014). Меджліс-Курултай дотримувалися тактики – один список і жодної внутрішньонаціональної конкуренції.
З окупацією Криму, коли кримські татари перестали представляти електоральний ресурс для охочих потрапити до парламенту, була небезпека, що їх узагалі не буде в парламенті. Але поки символічна капіталізація кримських татар як народу, що бореться, виявилася потужнішою за електоральну. Кримські татари перетворилися на модний аксесуар для політичного аутфіта.
У першій десятці «Європейської солідарності» Петра Порошенка Мустафа Джемілєв і заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз. У «Голосі» Вакарчука на 18-му місці член Курултаю Рустем Умеров, на 26-му голова КримSOS Таміла Ташева. У першій трійці «Сили і честі» Ігоря Смешка голова Меджлісу Рефат Чубаров, у першій трійці «Стратегії» Гройсмана перша заступниця міністра інформаційної політики Еміне Джапарова, в списку «Зелених» член Меджлісу Гаяна Юксель.
Поява голови Меджлісу Рефата Чубарова в списку найбільш дивної партії «Сила і честь» на чолі з кадровим службістом, м'яко кажучи, шокувала. Річ навіть не в тому, що список Смешка не гарантовано проходить до парламенту. До цій обставині Рефату Чубарову не звикати. З 2006 року його ставлять на напівпрохідні місця. 2014-й не був винятком. До прохідної частини завжди ставили лише Мустафу Джемілєва як лідера народу й всесвітньо відомого дисидента. Але зараз «завжди другий» Чубаров – це неповага до інституту Меджлісу. В умовах, коли Міжнародний суд у Гаазі розглядає заборону Меджлісу окупаційною владою як порушення Міжнародної конвенції про протидію всім формам расизму, ставити голову представницького органу до аморфного напівпрохідного списку неприпустимо й принизливо.
Другим прохідним тепер є Ахтем Чийгоз. Заступник Чубарова. Якщо вже так важливо було для Порошенка вести із собою «кремлівського в'язня», то необхідно було жертвувати Джемілєвим, якого як хоругву готова використовувати будь-яка політсила. Тим більше Мустафа ага сам давно вже не хоче депутатствувати й вимушено погоджується вчергове йти до парламенту.
Ще одним непорозумінням стало включення першої заступниці міністра інформаційної політики Еміне Джапарової до непрохідного списку Гройсмана. Еміне ханум – одна з найбільш ефективних менеджерів в кримськотатарському середовищі останніх п'яти років. Перша заступниця без права підпису при міністрі, який самоусунувся, несла весь тягар відповідальності чотири роки. І результати її роботи перед нами. У всякому разі, впізнаваність кримських татар на міжнародній арені, вдалі медіакампанії, ціла низка документальних фільмів, участь у судах із повернення скіфського золота – це лише дещиця, яку можна згадати. Логічно було або включати Джапарову до прохідної частини ЄС, або «Голосу», або не спалювати в списку урядової братської могили.
Більш-менш адекватно виглядають кримські татари в списку вакарчуківського «Голосу». Хоча, за всієї поваги до фінансового менеджера Мустафи Джемілєва – Рустема Умерова – останній ніяк не асоціюється з депутатством. За всі ці роки Рустем Умеров не став публічним політиком і нічого не віщує його перетворення на такого. А ось 26-й номер списку Таміла Ташева цілком органічно може вписатися в роботу комітету із захисту прав людини, але поки її проходження під питанням.
Загалом, кілька висновків. Кримські татари виставили неефективних чоловіків на прохідні місця на тлі ефективних жінок, засунутих до списків для картинки. Стара неефективна політика, як і раніше, відганяє молодь. Інститут Меджлісу поступився місцем особистим уподобанням Порошенка.
У списках не виявилося ще кількох публічних кримських татар, які логічно виглядали б в майбутньому парламенті. Арсен Жумаділов – досвідчений молодий чиновник, який пропрацював два роки в робочій групі Конституційної комісії. Ескендер Барієв – один із найбільш ініціативних політиків Меджлісу на міжнародній арені. Ахтем Сеітаблаєв – кінорежисер і голова Кримського дому, який став центром кримського життя на материку.
Мабуть, Сеітаблаєв – єдине вдале невисунення, яке дозволить зберегти Ахтема для кінематографа.
А Меджлісу на материку в умовах відірваності від основної частини народу необхідно хоча б консультуватися про свою участь у політичних проектах. Адже на сьогодні жодна з партій, яка включила до списку кримських татар, не відповідає на жодне актуальне запитання для народу, включаючи головне – кримськотатарську автономію.
Осман Пашаєв, спеціально для «Слова і Діла»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA