Позачергові парламентські вибори відбудуться 21 липня, Центральна виборча комісія вже активно реєструє кандидатів, а політичні партії оголошують, хто піде в їх складі. Незважаючи на тренд на нові обличчя, в списках партій ми побачили досить багато досвідчених політиків, які ще не встигли виконати свої попередні обіцянки, а вже роздають нові. «Слово і Діло» нагадає про провалені зобов'язання кандидатів, які й зараз працюють у Верховній раді й мають шанси пройти до наступного скликання. Сьогодні в центрі уваги Артур Герасимов – 11-й номер у списку «Європейської солідарності» Петра Порошенка.
За поточне скликання парламенту Герасимов дав 43 обіцянки: виконав – 23 (53%), провалив – 13 (30%), ще 7 у нього є шанс виконати. Ми традиційно зосередимося на невиконаних обіцянках депутата.
Оскільки Герасимов відповідає за всю фракцію, в нього є кілька невиконаних обіцянок, які стосувалися голосувань. Найпростіша: в липні 2017 року депутат пообіцяв, що «Блок Петра Порошенка» підтримає продовження шостої сесії парламенту до вересня. Голосування Верховна рада провалила, зокрема з фракції БПП лише 86 нардепів були готові працювати без канікул (зі 139), 5 утрималися, ще 32 – не голосували. За кілька днів постанову винесли на голосування ще раз, але все одно лише 91 член фракції виступив «за».
Того ж 2017 року Рада планувала внести зміни до регламенту, щоб скасувати півгодинну перерву під час ранкового засідання (з 12:00 до 12:30). Герасимов запевнив, що БПП ці зміни підтримає. Коли парламент уперше намагався включити законопроект до порядку денного, це підтримали 103 зі 140 членів фракції БПП. Голосів у підсумку не вистачило. За деякий час була повторна спроба, цього разу включення до порядку денного підтримав лише 91 член фракції. Тож Герасимову двічі не вдалося консолідувати свою фракцію.
Не виконав Герасимов обіцянку про те, що БПП проголосує за скасування електронного декларування громадських організацій: «Ми наполягаємо на якнайшвидшому голосуванні президентських законопроектів про скасування електронного декларування для громадських організацій. Ви знаєте, що президент вніс їх. Вони неодноразово провалювалися, незважаючи на те, що фракція БПП повністю віддавала свої голоси за ці законопроекти. Тому ми закликаємо український парламент уже цього тижня проголосувати ці законопроекти».
3 квітня минулого року нардепи не змогли включити до порядку денного й почати розгляд відповідних законопроектів. До порядку денного пропонували включити законопроекти «Про внесення змін до закону України «Про запобігання корупції »про звільнення від відповідальності окремих категорій осіб» і «Про внесення змін до закону України «Про запобігання корупції» про звільнення окремих категорій осіб від виконання вимог фінансового контролю». Також пропонували розглянути законопроект Сергія Лещенка, яким пропонувалося відкласти подачу е-декларацій на рік, і законопроект Герасимова, який пропонував відтермінування на три місяці.
За жодну з ініціатив фракція БПП не змогла дати більшість голосів. Під час голосування за включення до порядку денного і розгляд ініціатив лише 71 депутат зі 135 підтримав це рішення. Ще два законопроекти, які пропонували скасувати декларування для громадських організацій, відхилили й зняли з розгляду. Ініціативи підтримали лише 32 й 90 членів БПП.
У липні минулого року Герасимов заявив, що його фракція до позитивного голосування про обрання нового складу Центральної виборчої комісії проголосує лише за створення Антикорупційного суду. Але БПП знову підвів депутата: новий склад ЦВК обрали лише у вересні, до цього часу фракція брала участь у голосуваннях. Зокрема, 113 нардепів і сам Герасимов підтримали проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту окремих категорій осіб із числа жертв нацистських переслідувань і політичних репресій».
Провалив Герасимов обіцянку про те, що важливі законопроекти не ухвалюватимуться в сесійній залі без обговорення з громадськістю, з експертами та між народними депутатами. У вересні 2018 року Верховна рада ухвалила законопроект, який передбачає збільшення кількості членів Центральної виборчої комісії з 15 до 17 осіб. Це стало наслідком того, що фракції та групи не домовилися між собою про призначення потрібної кількості членів ЦВК відповідно до чинного законодавства. БПП підтримала ухвалення ініціативи. Але проект закон був зареєстрований 17 вересня, голосування відбулося вже наступного дня: не була дотримана вимога регламенту щодо подання альтернативних ініціатив, а самі нововведення не виносилися на обговорення. При цьому представники БПП закликали голосувати за законопроект.
Крім того, нардеп обіцяв, що законопроект про реінтеграцію Донбасу буде винесений на обговорення громадськості. «Зараз остаточно оформлюються положення цього закону, які найближчими днями будуть винесені на обговорення громадськості. Після того, як ми узгодимо разом ці позиції, я думаю, це буде винесено в зал і проголосовано», – говорив Герасимов у червні 2017-го. Менш ніж за місяць секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов заявив, що закон потрапить до парламенту лише після обговорення з НАТО та представниками «нормандської четвірки». Незважаючи на обіцянку Герасимова, громадськість із документом не ознайомилася.
Крім того, Герасимов не виконав кілька програмних обіцянок. Наприклад, утримався на голосування за новий Виборчий кодекс, хоча мав домагатись обрання парламенту за відкритими партійними списками. Зараз Рада розглядає поправки до кодексу, щоб ухвалити його в другому читанні. Можливо, Герасимов змінить свою позицію.
Нагадаємо, раніше ми писали про невиконані обіцянки Вадима Рабіновича та Олега Березюка.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA