21 липня в Україні стартують дострокові парламентські вибори. І вже традиційно політичні сили увійшли у виборчий процес не лише з білбордами, а й з обіцянками. «Слово і Діло» виділило всі обіцянки з програм тих партій, які, за прогнозами соціологів, можуть пройти до нового парламенту. Ми розбили їх за темами й сьогодні пропонуємо подивитись обіцянку партії «Батьківщина» щодо бізнесу та підприємництва. Зокрема, в партії Юлії Тимошенко обіцяють для молодих підприємців програму довгострокового банківського мікрокредитування для всіх типів бізнесу. В планах надавати такі мікрокредити обсягом до 100 тисяч доларів, без застави – на основі обов’язкового страхування ризиків та під 3% річних.
Заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський наголосив, що цій ситуації основне питання полягає в тому, де взяти кошти. З бюджету їх залучити неможливо, ми й так маємо дефіцит, потрібно буде продовжувати співпрацю з МВФ, який наполягатиме на збереженні мінімального дефіциту бюджету.
«З іншого боку, можливе залучення мієнародних фінансових організацій, таких як ЄБРР та Світовий банк. Однак усе одно до 3% ми не вийдемо. Звичайно, в них ресурс дешевший, держава може дати додаткові гарантії, але це також ризиковано й на таку низьку ставку ми не вийдемо», – зазначив Яблоновський.
По-перше, якщо це кредит у доларах, то це валютний ризик. Навряд чи доцільно кредитувати українських підприємців, які не працюють на експорт у доларах. Якщо це в гривні, то наразі більш ніж 20% ринкова ставка, уточнив він.
«3% – це занизька ставка. Така програма просто нереалістична. Тому за рахунок бюджету – виключено. Якщо за рахунок міжнародних фінансових організацій, то такі програми є, їх можна розвивати. Але 3% для таких кредитів у поточних умовах є нереальною ставкою», – пояснив експерт.
За його словами, НБУ в цьому процесі не задіяний. Нацбанк має дві основні цілі – цінова стабільність та стабільність банківської системи. Він не дає кредити підприємництву, хіба що комерційним банкам, якщо в них тимчасові проблеми з ліквідністю.
«Однак природа цих кредитів – тимчасова швидка допомога банкам. Це точно не кредитування банків, щоб вони потім підприємцям видавали кредити. Так це не працює», – додав Яблоновський.
Економічний експерт Борис Кушнірук підкреслив, що якщо кошти брати з держбюджету, то виконати обіцянку нереально. Державний борг потрібно не нарощувати, а скорочувати.
«Перший варіант – кошти держбюджету. Однак робити це за рахунок державного бюджету неможливо. Є другий варіант – коли уряд покриватиме лише витрати за цим боргом. Є кредити, які, наприклад, видаються банками, але при цьому різниця покривається урядом», – пояснив він.
Експерт нагадав, що така схема була для кредитування молодіжного будівництва. Тобто кредити видають банки, але різницю за ставками між та, яка є на ринку й та, за якою отримує кредит особа покривалась з кошторису.
«Теоретично, така схема можлива для реалізації. Проте її потрібно робити такою, щоб це не було так, як із молодіжним будівництвом. Там це породило величезну корупцію. Ну, або не робити взагалі», – уточнив він.
Навряд чи це реально. На сьогоднішньому етапі ми не готові до таких рішень. Існує ще третій варіант. Зокрема, такі кредити можна видавати за рахунок рефінансування НБУ, додав фахівець.
«Теоретично, це можливо, але в такому разі це порушує принцип незалежності Нацбанку. Річ у тім, що за власні кошти й із власної ініціативи НБУ таких речей не робить. Це не відповідає політиці та самим підходам Нацбанку», – зазначив він.
За його словами, це можливо лише в разі, якщо виходити за порушення незалежності НБУ.
«Тобто, якщо, наприклад, просто зобов’язати НБУ щось робити, попри те, що це не відповідає його політиці», – резюмував Борис Кушнірук.
Детальніше про те, що партії обіцяють українцям з приводу зарплат, – на інфографіці.
Із програмами всіх партій, їх положеннями, списками та кандидатами в одномандатних округах можна ознайомитися в нашому розділі «Вибори».
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA