21 липня в Україні стартують дострокові парламентські вибори. І вже традиційно політичні сили увійшли у виборчий процес не лише з білбордами, а й з обіцянками. «Слово і Діло» виділило всі обіцянки з програм тих партій, які, за прогнозами соціологів, можуть пройти до нового парламенту. Ми розбили їх за темами й сьогодні пропонуємо подивитися програмні положення президентської партії щодо боротьби з корупцією. Зокрема, партія «Слуга народу» має намір повернути відповідальність чиновників за незаконне збагачення, забезпечити незалежність антикорупційних органів, запровадити систему грошової винагороди для громадян, які виявили факт корупції, запровадити обов'язкову конфіскацію майна корупціонерів.
Заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський зазначив, що партія дуже спрощує боротьбу з корупцією.
«Так, ініціативи щодо відповідальності чиновників щодо незаконного збагачення потрібно зробити. Було скасування цієї норми, повернути її потрібно й можна, але тут не все просто. Питання щодо цієї норми були. Повернути її потрібно так, щоб не мав претензій Конституційний суд, щоб не було потенційного порушення прав громадян. Тут уже питання в тому, чи зможуть так зробити», – підкреслив Яблоновський.
Щодо конфіскації майна, то тут багато юридичних моментів. З корупцією можна боротися по-різному – силовими методами, проактивно, зменшуючи потенційні джерела корупції. Коли йдеться про потенційні джерела, це, наприклад, державна власність на підприємствах, додав він.
«Наприклад, якщо ми проведемо дерегуляцію, зменшимо вплив чиновників на бізнес – це теж вбиває джерело корупції. Коли умовно немає зайвої регуляції, чиновник просто не зможе вимагати додаткові хабарі за те що підприємство чогось не дотримується. Це проактивні методи», – пояснив експерт.
Якщо говорити про боротьбу з корупцією силовим способом, то там важливо, щоб покарання було невідворотним. У програмі можуть написати і про відповідальність, і про конфіскацію, і навіть про смертну кару. Проте, якщо суди залишаться такими, як сьогодні, нічого не вийде з цього, уточнив він.
У разі корупційних справ на держпідприємствах дуже часто все закінчується тим, що за ґрати ніхто не потрапляє. Ба більше, звинувачений, як правило, не керівник держпідприємства, а якийсь приватний підприємець, який щось продав за завищеною ціною. При цьому звинувачений отримує часто не реальний термін покарання, а якийсь штраф, акцентував фахівець.
На його переконання, фіксуватися потрібно не на збільшенні покарання в частині повної конфіскації майна, а на невідворотності покарання. Можливо, в деяких випадках покарання має бути й меншим, але головне, щоб воно було невідворотним. Лише тоді це положення працюватиме в реальності.
Також ініціатива щодо грошової винагороди за викриття корупціонера може спрацювати, але в дрібних речах, наголосив він.
«Так, це реально, наприклад, у випадках, коли поліція бере хабарі. Але якщо депутат чи група за щось голосують в обмін на інші рішення, яке потім дозволяє монополізувати щось, як тоді?», – підкреслив економіст.
Тому програмну обіцянку щодо грошової винагороди можна реалізувати, але лише у випадках побутової дрібної корупції. До того ж слід вивчати досвід інший країн, тому що він неоднозначний, додав Яблоновський.
Доктор юридичних наук, експерт Центру політико-правових реформ Борис Малишев зазначив, що цей інструмент можна втілити, але за певних умов. Практика винагородження викривача корупційного злочину працює в деяких країнах, наприклад, у США. Йдеться про американський закон Лінкольна.
«Чи спрацює це в Україні, залежить від кількох факторів. По-перше, від реформування правоохоронних органів – поліції, яка забезпечуватиме захист викривачу. По-друге, має відбуватися реформування НАБУ, якщо йдеться про значні корупційні злочини», – пояснив він.
Є різні варіанти втілення цієї моделі. Однак слід врахувати, що в нас питання захисту викривача передбачене законом «Про відмивання корупції». НАЗК надає щорічні звіти. Зокрема, там вказується, скільком людям за сприяння НАЗК надали захист, уточнив експерт.
Крім того, що законодавство не виписане, є ще й ментальна проблема. Викривач у певних колах суспільства може сприйматися негативно, щось на кшталт стукача. Окреме питання щодо винагороди. Поки незрозуміло, від чого вираховується ця винагорода та який відсоток, яка саме сума, додав він.
«Чи потрібно чекати на вирок? Якщо так, то це може розтягнутися на роки. Чи просто повідомив, і вже буде якась певна винагорода лише за це? А якщо злочин не буде доведений? До того ж не виключено, що будуть і неправдиві повідомлення. Тому важливо, яким буде інструментарій», – резюмував Борис Малишев.
Детальніше про те, як партії обіцяють боротися з корупцією, – на інфографіці. Також ми писали про те, що партії обіцяють українцям з приводу зарплат і податків.
Із програмами всіх партій, їх положеннями, списками та кандидатами в одномандатних округах можна ознайомитися в нашому розділі «Вибори».
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA