На виборах українці винесли вирок «старій системі». Частиною цієї системи є міністр інфраструктури України Володимир Омелян, який не злякався критики і прийшов до студії Hromadske та в прямому ефірі програми «Мокрик По Живому» відповідав на питання ведучого Данили Мокрика, здебільшого про обіцянки, які міністр провалив. До речі, обіцянки журналіст взяв із сайту «Слово і Діло».
Розмова почалася із роздумів про те, чому народ на виборах виніс такий безжальний вирок владі та «старим» політикам. На думку Омеляна, зараз у суспільстві надзвичайно високий попит на обіцянки.
«Сталося як сталось, але я вважаю, що мені вдалося відкрити небо над Україною і зараз велика кількість українців має можливість подорожувати за найнижчими цінами. Ми почали будувати дороги. Ніхто до нас стільки не будував. І це об’єктів картина. Можливо треба було обіцяти дива, не впевнений», – зазначив він.
Міністр сказав, що під час власної глибокої кризи у 2016 році, коли витримував колосальний супротив, та роздумував піти з посади в образі ще одного чесного, некорумпованого посадовця, він зрештою вирішив, що це безвідповідально. «Бо точно впевнений, що без мене Ryanair в Україні не було. Також велике питання, як робилися б дороги», – зазначив він.
Він також зізнався, що радий від того, що запам’ятається українцям, як міністр, що обіцяв гіперлуп: «Мені набагато приємніше увійти в історію із гіперлупом, а не як барига чи клоун».
Омелян розповів, що буде далі із гіперлупом: «Ми чітко оголошували етапи, як ми це будемо робити. Ми зібрали непоганий, як я вважаю, пул компаній, що зараз розробляють цей проект. Зараз маємо вже повністю підготовлену проектну пропозицію, наукову оцінку з українського боку і подалися на фінансування з боку Європейської комісії».
Він підкреслив, що ніколи не розраховував, що це буде державний проект, на який витрачатимуться гроші платників податків. «Ми одразу розуміли, що це буде комерційний проект. Якщо нам вдасться отримати перші гроші, щоби запустити його, я думаю, що ми зможемо в пулі з іншими компаніями брати в ньому участь», – сподівається Отмелян.
На зауваження Мокрика, що це виглядає досить примарно, особливо коли розрекламована електричка до аеропорту «Бориспіль» кілька разів зупинялась посеред дороги, і люди запізнювалися на літаки, Омелян підмітив: «Як би там не було, ця електричка перевезла вже більше ніж півмільйона пасажирів».
Мокрик зазначив, що згідно моніторингу «Слова і Діла», Омелян виконав найменший відсоток обіцянок (24%) серед інших міністрів та запропонував гостю пояснити, чому так сталося. Зокрема, що завадило виконати обіцянку перейменувати аеропорт «Бориспіль», яка пролунала ще у вересні 2016 року.
«Ми зі свого боку провели всю роботу, яка необхідна, і перевели це на площадку парламенту, оскільки саме парламентарі були ініціаторами цього перейменування, для того, щоб вони визначилися і своїм рішенням сказали чітко, хто це буде. Бо інтернет-голосування давало опцію Івана Мазепи. Була опція когось із арт-діячів (художник Казимір Малевич – ред.). Ми, власне, обрали позицію не втручатися, бо тоді був такий накал страстей. Але парламентом остаточне рішення так і не було прийняте», – пояснив міністр.
Щодо ще однієї не виконаної обіцянки про те, що з січня 2019 року планується запровадити gps tracker для перевізників, Омелян сказав, що ця новація буде запроваджена: «Ми до цього йдемо. Питання в тому, що в інфраструктурних проектах не завжди можливо прорахувати вірно час».
На запитання ведучого, навіщо тоді анонсувати чіткі терміни, міністр пояснив, що дед-лайни потрібні не тільки для себе, але й для бізнесу. «Щоб вони розуміли, що це неминуче і повинно бути впроваджено. Але є питання нормативної бази, вона має бути приведена у відповідність. Наприклад, автобусну реформу, яку ми дуже хотіли провести ще в 2017 році, з надпотугами нам вдалося завершити тільки у другій половині 2018-го.
І потім, безумовно, безпосередньо, втілення цього всього, бо є питання додаткової вартості. Кожний перевізник повинен викласти власні кошти за це. Яким чином буде формуватися цінова політика, який це має бути продукт? Для уникнення усіх цих проблем нам потрібно трохи більше часу», – сказав він.
Наступна обіцянка, яку міністр не виконав, що у 2018 році має пройти тендер на будівництво платної дороги Львів – Краківець. Цей тендер не відбувся досі, хоча вже пройшов рік.
«Тендер не відбувся з однієї причини. Ми, на жаль, отримали оцінку Світового банку, яка має ряд негативних економічних висновків. Вони вважають, що трафік на українських шляхах не достатній. Треба зважати, що це ключовий критерій для того, щоб ця дорога була окупна, тому що це не благодійність, а бізнес проект для інвесторів», – пояснив Омелян.
За його словами, у випадку концесійної дороги її переважно робитиме іноземний підрядник, і тоді ця дорога стає дорожчою мінімум в півтора, а то й два рази. «Проблема в тому, що Дорожній фонд є гарантом, що якщо трафік або збори – нижчі від очікуваних, то фонд компенсує інвестору цю різницю. У нас є варіант збирати подвійну плату з людей, які користуються цім шляхом. або повинні компенсувати це з Дорожнього фонду», – сказав він.
На зауваження ведучого, що анонс був зроблений без належного прорахунку, Омелян відповів, що на той момент у Міністерства були власні прорахунки і ще однієї компанії, але прорахунок Світового банку виявився не дуже оптимістичним. «Власне для того, щоб не ризикувати, ми відтермінували цей процес», – зазначив міністр.
Раніше ми писали, що Омелян назвав указ Зеленського про ремонт доріг «цирком на держрівні».
Також ми дослідили, що Програма діяльності Кабміну виконана на 61% та писали, що встигли/не встигли зробити міністри Гройсмана.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA