Напередодні п’ятої річниці Іловайської трагедії у Генштабі Збройних сил України уточнили, що наша армія втратила у боях за Іловайськ у серпні 2014 року 220 військових, 40 зникли безвісти, 13 військовослужбовців досі перебувають у полоні. Не всі, винні у загибелі наших солдат, покарані, незважаючи на запевнення політиків притягти до відповідальності і терористів, і країну-агресора. «Слово і Діло» пропонує подивитись, як нардепи, чиновники та керівництво країни виконували обіцянки щодо розслідування причин трагедії.
8 вересня 2014 року п’ятий президент України Петро Порошенко пообіцяв, що буде проведено розслідування факту оточення та загибелі військових під Іловайськом, а винні будуть покарані.
«Призначено військово-тактичну експертизу, що дасть відповідь стосовно правомірності ухвалених рішень командним складом сил АТО і ступеню їхньої відповідальності. Винні не уникнуть покарання», — пообіцяв Порошенко та запевнив, що за результатами розслідування будуть відповідні кадрові висновки. Однак додав, що не допустить показової розправи над командирами.
Карати винних — не компетенція президента України, та він усе ж таки дав цю обіцянку. Каденція Порошенка добігла кінця, а слідство щодо Іловайського котла триває досі.
Юрій Луценко, ставши генпрокурором України, збирався завершити розслідування за півроку. «Восени буде завершена велика кримінальна справа щодо Іловайську, і там усі відповіді прозвучать», — пообіцяв він у червні 2016 року.
Нагадаємо, на початку вересня 2016 року Генпрокуратура оприлюднила відеозвіт розслідування кримінального провадження за фактом ведення представниками влади та Збройних сил РФ агресивної війни проти України, в рамках якого розслідувались обставини Іловайської трагедії.
Слідство встановило, що у другій половині серпня 2014 року, після проведення силами АТО низки успішних операцій, вищим керівництвом РФ було організовано вторгнення 23 — 24 серпня 2014 року регулярних підрозділів російської армії на територію Донецької області, з одночасними артилерійськими обстрілами позицій ЗСУ з російської території.
При цьому на російську військову техніку були нанесені розпізнавальні тактичні позначки українських військових підрозділів.
Коли українські військові потрапили в оточення, між командуванням сил АТО та представниками Генштабу ЗС РФ відбувалися перемовини щодо надання безпечних гуманітарних коридорів.
За час перемовин російські підрозділи зайняли вигідні позиції, а 29 серпня під час виходу «гуманітарним» коридором впритул розстріляли колони українських військ разом із полоненими російськими військовослужбовцями.
За інформацією Генпрокуратури, у кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, громадської безпеки, миру та міжнародного правопорядку 20 високопосадовцям РФ, у тому числі 16 генералам та адміралам із числа вищого командного складу Збройних Сил РФ.
Усіх підозрюваних оголошено в розшук, судом надано дозволи на їх затримання з метою доставити до суду. Досудове розслідування триває. Сімом із указаних підозрюваних судом надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування. Стосовно ще двох високопосадовців РФ розпочато спеціальний судовий розгляд.
У грудні 2016 року розслідування трагедій в котлах Іловайська і Дебальцево передали військовій прокуратурі. За три місяці головний військовий прокурор Анатолій Матіос повідомив, що розслідування подій під Іловайськом було поновлено у зв'язку із заявою нардепів щодо тодішньої недоцільності залучення бойової техніки для параду на День Незалежності.
14 серпня 2017 року військова прокуратура оприлюднила результати розслідування причин та обставин виникнення Іловайського котла. За результатами слідства та на підставі зібраних доказів повідомлено про підозру першому заступнику начальника ГШ ЗС РФ Богдановському у посяганні на територіальну цілісність і недоторканість України.
До суду скеровано 41 обвинувальний акт стосовно 45 осіб. За вироками українських судів 25 осіб вже засуджені, в тому числі 9 громадян РФ, серед них — 3 військовослужбовці ЗС РФ. Під час розслідування допитано понад 1 500 потерпілих, понад 2 200 свідків, проведено понад 1 870 судових експертиз.
Між тим російська влада продовжує заперечувати участь своїх військ в Іловайській операції і взагалі в окупації Донбасу та Криму.
При цьому у Генпрокуратурі повідомили, що кінцеве процесуальне рішення в кримінальному провадженні буде прийнято «після завершення всебічних допитів кожного українського військовослужбовця з відомих їм обставин Іловайської трагедії», а також притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб. Отже, Луценко так і не зміг швидко розслідувати цю справу.
Петру Порошенку вдалося посприяти у визволенні журналіста Єгора Воробйова, який висвітлював події в Іловайську, з полону терористів. На одній з прес-конференцій до президента підійшла дружина журналіста та попросила, щоб Воробйова принаймні включили до списку полонених. Президент пообіцяв допомогти. Після втручання українських дипломатів за кілька тижнів журналіста відпустили додому.
У січні 2015 року нардеп Семен Семенченко, як і обіцяв, виклав у Facebook матеріали тимчасової слідчої комісії Верховної ради на сторінці «Правда про події під Іловайськом».
Виконав свою обіцянку й Геннадій Корбан, який оприлюднив шифрограми наказів Генштабу ЗСУ про наступ на Іловайськ. Він заявив, що ці документи передадуть в розпорядження військовій прокуратурі для подальшого розслідування. За словами Корбана, Генштаб знищив свої накази, можливо, для приховування некомпетентності військового управління операцією.
Нагадаємо, у серпні 2015 року куратор 40-го батальону територіальної оборони «Кривбасс» Микола Колесник повідомив журналістам про передачу оригіналів бойових наказів керівника сектору «Б» АТО, генерал-лейтенанта Руслана Хомчака, про початок штурму Іловайська. Ці документи передані у розпорядження Юрія Бутусова, а надалі мали бути долучені до слідства.
Нардеп Юрій Береза виконав обіцянку, що слідча комісія Верховної ради з питань Іловайська буде переформатована в комісію з питань всіх подій на Сході. «Не тільки з питань Іловайська, а й з питань 32-го, 31-го блокпостів, збитого літака в Луганському аеропорті тощо», — уточнив він.
У свою чергу провалив обіцянку щодо парламентської слідчої комісії з питань Іловайська нардеп Семен Семенченко. Він збирався ініціювати відновлення роботи комісії. Нагадаємо, що раніше ТСК оприлюднила звіт, згідно з яким до Іловайської трагедії призвели «помилкові кадрові призначення в силовому блоці, неадекватні дії міністра оборони Валерія Гелетея та начальника Генштабу Віктора Муженка».
Зокрема, не був запроваджений стратегічний план застосування Збройних сил та інших збройних формувань, а також правоохоронних органів для відбиття збройної агресії проти України. 20 серпня 2015 року колишній голова ТСК Андрій Сенченко повідомив, що створення Слідчої комісії з питань Іловайського котла блокується більшістю коаліції в парламенті.
29 вересня 2016 року народний депутат України Семен Семенченко повідомив, що «Самопоміч» 6 разів направляла запити в інші фракції задля висування ними своїх членів до залучення у ТСК, але більшість фракцій проігнорувала дане питання. При цьому нардеп забув зареєструвати відповідну постанову в Раді.
Юрій Береза не виконав обіцянку «найближчим часом» дати свідчення щодо Іловайської трагедії керівнику військової прокуратури Матіосу. Протягом пів року він так цього і не зробив.
Раніше Матіос повідомляв, що комбат «Дніпра-1» Береза ігнорує повістки про виклик до слідчого у зв'язку з свідченнями проти нього Ростислава Шапошнікова, який звинуватив депутата у втечі з поля бою, внаслідок чого зброя і військова карта потрапили до рук російських солдатів.
Провалив обіцянку нардеп минулого скликання Ігор Мосійчук, який збирався домогтись, щоб «перед судом постали справжні винуватці Іловайської трагедії». До кінця каденції Мосійчук не подав жодного законопроекту чи депутатського запиту з цього питання.
Не зважаючи на тривале розслідування, головним винуватцем трагедії під Іловайськом вважаються російські війська, які були введені до України з відома Путіна. Втім, багато хто стверджує, що українське командування винне в загибелі своїх бійців так само, як і російська сторона. Сьогодні достеменно не відомо, чому був наказ взяти Іловайськ. Деталі військової операції досі засекречені.
Тодішній міністр оборони Валерій Гелетей покладає всю вину на Путіна, який не виконав обіцянки щодо гуманітарного коридору. Ексголова Генштабу ЗСУ Віктор Муженко не виключає, що у штурмі Іловайська у 2014 році могли бути зацікавлені деякі політики чи бізнесмени. Однак усе це лише заяви: винних досі не знайшли і не покарали.
Нагадаємо, ми писали, що у Генштабі уточнили втрати Збройних сил України в Іловайському котлі.
Також ми писали думку експерта щодо призначення Хомчака начальником Генштабу замість Муженка, які в цьому плюси та мінуси.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA