Президент Володимир Зеленський в ці дні перебуває з візитом в США, де візьме участь в Генеральній асамблеї ООН і, напевно, проведе зустріч з американським колегою Дональдом Трампом. Напередодні цієї поїздки і взагалі з початком вересня питання міжнародної політики вийшли на перший план: українська делегація відмовилася від участі в сесії ПАРЄ, в Брюсселі пройшли газові переговори, Україна виявилася замішаною в скандал через телефонну розмову двох президентів. У зв'язку з цим важливо згадати, які обіцянки щодо зовнішньої політики давала нова влада.
Зеленський обіцяє референдум для вступу в НАТО і зростання торгівлі з Польщею
Оскільки формування зовнішньої політики належить до компетенції президента, перші обіцянки Володимир Зеленський вписав у свою передвиборну програму. Зокрема, він запевнив, що рішення про вступ України в НАТО буде ухвалено на всеукраїнському референдумі. Що стосується Європейського союзу, вже після виборів президент пообіцяв зробити все для того, щоб Україна виконала вимоги щодо членства.
«Перед гарантами по Будапештському меморандуму і партнерами з ЄС ми поставимо питання підтримки України в прагненні завершити війну, повернути тимчасово окуповані території і змусити агресора відшкодувати завдані збитки», – також говориться в програмі. За виконанням цих обіцянок ми стежимо, вони всі в процесі.
Серед головних обіцянок Зеленського – зберегти Нормандський формат переговорів і продовжувати вести Мінський формат. «Ми будемо діяти в будь-якому випадку в Нормандському форматі, будемо продовжувати Мінський процес, будемо його перезавантажувати. Я думаю, у нас будуть кадрові заміни. У будь-якому випадку ми будемо продовжувати мінський напрямок і йти до кінця заради того, щоб припинити вогонь», – заявив Зеленський ще в статусі кандидата.
Обидві обіцянки вже виконані. Для відновлення роботи Нормандського формату в Парижі відбулася зустріч зовнішньополітичних радників лідерів України, Німеччини, Франції та Росії. Можливо, наприкінці вересня відбудеться зустріч вже «нормандської четвірки». Також поновилися зустрічі тристоронньої контактної групи в Мінську.
31 серпня Зеленський провів зустріч з президентом Польщі Анджеєм Дудою. Ця зустріч вилилася в кілька обіцянок глави держави: торгово-економічні зв'язки між Україною і Польщею зростуть, робота пунктів пропуску на спільному кордоні покращиться, спільні експедиції будуть займатися пошуком і перепохованням загиблих військових і мирного населення.
Після зустрічі з прем'єр-міністром Молдови Майєю Санду Зеленський запевнив, що Україна братиме активну участь у переговорному процесі щодо врегулювання придністровського конфлікту. «Україна і Молдова об'єднані спільним бажанням, щоб на наших територіях не було російських військ. Також ми не дозволимо нав'язувати плани щодо так званої федералізації», – зазначив він.
Обіцяючи західний вектор розвитку України, Зеленський допускав, що це може сподобатися не всім жителям країни. Між першим і другим туром президентських виборів він сказав, що кожного дня буде записувати відеозвернення до східних регіонів, щоб популяризувати західний курс. «Ви ж розумієте, ми вибрали напрямок до Європи, однозначно, ми хочемо бути не совком, ми хочемо бути європейською державою. НАТО – клас, безпека, рівень армії, все зрозуміло. Але я хочу об'єднати країну. Я буду кожен день записувати відео до східних регіонів України і говорити до них: дивіться, НАТО – не звірюка, і не проковтне вас. Подивіться, що це. Нехай люди думають, нехай почнуть читати про це, нехай почнуть вивчати», – пообіцяв Зеленський.
Але часу для цього президент не знайшов і обіцянку провалив: за кілька місяців на посаді він жодного разу не опублікував відео, які стосуються НАТО.
Кілька обіцянок щодо міжнародної політики давав міністр закордонних справ Вадим Пристайко (а раніше заступник глави Офісу президента). Пристайко обіцяв забезпечити візит Зеленського до Японії, в рамках якого відбулася б зустріч з прем'єром Сіндзо Абе.
Крім того, Пристайко виконав обіцянку про те, що Зеленський найближчим часом відвідає США, а також про те, що президенти України і Росії проведуть телефонні переговори.
Зовнішня політика: що обіцяли політичні партії в своїх програмах
Партія «Слуга народу», яка створила монокоаліцію в новому парламенті обіцяла в програмі, перш за все, підтримувати ініціативи президента з перезавантаження відносин з найближчими сусідами України на заході.
Крім того, члени партії зобов'язалися ухвалити закони, необхідні для розширення співпраці з НАТО, Європейським союзом і для виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Аналогічну обіцянку давала «Батьківщина» – ефективно втілювати СА з Євросоюзом. Також партія Юлії Тимошенко має намір продовжувати активну міжнародну діяльність з питань встановлення миру і почати переговори за формулою Будапешт +. Крім того, в програмі партія пообіцяла працювати над наданням Україні плану дій щодо членства в НАТО.
У партії «Європейська солідарність» в програмі є більш чітка обіцянка щодо ПДЧ в НАТО – сприяти його отриманню в 2023 році. Також партія Петра Порошенка обіцяє сприяти досягненню критеріїв, необхідних для подачі заявки на вступ до ЄС. Партія «Голос» теж обіцяє підтримувати курс на приєднання до НАТО.
Зовсім інший курс пропонує партія «Опозиційна платформа – За життя» – переглянути умови участі в Україні в СОТ і в зоні вільної торгівлі з ЄС. Крім цього, ОПЗЖ обіцяє забезпечити відновлення взаємовигідних торгово-економічних зв'язків з Росією і країнами СНД. А також припинити політику обопільних санкцій з Росією.
Які обіцянки щодо зовнішньої політики не виконала попередня влада
Зеленський обіцянку про референдум щодо НАТО, вочевидь, «підглянув» у виступах свого попередника. Петро Порошенко обіцяв провести референдум не тільки відносно НАТО, а й щодо Європейського союзу. Ці тези він неодноразово повторював протягом свого президентського терміну, але обіцянки так і не виконав. Без всяких референдумів були ухвалені зміни до Конституції щодо закріплення курсу України на членство в цих організаціях.
Вчора, 23 вересня, Порошенко прокоментував ідею команди Зеленського домагатися підписання міжнародного договору, в якому провідні країни світу зобов'язалися б гарантувати територіальну цілісність України. П'ятий президент, а нині народний депутат говорить, що підписувати новий договір не потрібно: «Було дві надійних угоди з безпеки: Вашингтонський договір і Варшавський договір. Вашингтонський договір – чинний потужний безпечний ефективний договір, який був підписаний в 1949 році. Цей договір – НАТО. Підпишіть, приєднаєтеся і не потрібно винаходити велосипед».
Але Порошенко забув, як п'ять років тому намагався «винайти велосипед» сам: під час своєї інавгурації він пообіцяв підписати міжнародний договір замість Будапештського меморандуму. «Я використаю весь свій дипломатичний досвід, щоб забезпечити підписання міжнародного договору, який прийшов би на заміну Будапештського меморандуму. Такий договір повинен дати прямі і надійні гарантії миру і безпеки аж до військової підтримки в разі загрози територіальній цілісності», – говорив Порошенко. Обіцянку він так і не виконав.
Колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін не виконав обіцянку розірвати близько 40 угод з Росією. «Ми останнім часом вбили 48 двосторонніх угод, але до них потрібно ставитися дуже акуратно, в контексті того, щоб те, що ми ці угоди вбиваємо, не завадили просто нашим українським громадянам. Наступна порція буде дуже швидко, це близько 40 угод», – заявив він в листопаді минулого року. У квітні було зупинено дію договору про дружбу з РФ. Також Україна припинила дію двох угод, одного протоколу і трьох угод про міжрегіональну співпрацю, денонсовано 7 угод в рамках СНД. Але у відставку Клімкін пішов так і не виконавши зобов'язання в повній мірі.
Нагадаємо, експерт розповів «Слово і Діло», чи можуть в Офісі президента переглянути курс на НАТО.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і Діло»